The Diary Game : Життя вміє жартувати
Всім привіт!!!
Коротше була сьогодні на роботі і щось так нудно стало думаю піду винесу сміття. Заходжу, а там, крім сміття, купа макулатури і бачу Біблія лежить. Тю, думаю, дивно, хтось Біблію викинув. Я ж почала її читати від нудьги. Ну, а що в приміщенні крім мене нікого немає і я почала на півголосу її читати. Потім молитви про себе говорила своїми словами, щоб Костя знайшовся чи хоч якусь новину про нього дізнатися. Я зазвичай, коли працюю в другу зміну, після роботи йду одразу додому, дуже рідко заходжу в магазин. Можу на пошту заскочити, але потім додому. А це мене прямо ноги понесли в АТБ. Там поряд банкомат ще є. О, думаю зараз зніму гроші, поки є світло та працює банкомат і піду в АТБ. Заходжу до магазину і на мене дивиться дівчинка копія Костіка. Я на неї дивлюся, вона на мене. А вона була з подружкою, вони купували собі ром колу, чіпси. Я ж так кругами за нею ходила, придивляюся, навіть жести, як у нього. Ходила, ходила слідом підглядала за нею, думаю Костіна не Костіна дочка. Я бачила востаннє її років п'ять назад, і то здалеку, вона була ще маленькою.
Нарешті я набралася сміливості підійшла і говорю дівчина вибачте, а вас не Катя звуть? Вона каже Катя. А прізвище у вас П...? Так. Я питаю, а маму не Маша звуть? Вона каже так, Маша. Я говорю не знаю як тобі сказати, вибпч мені, я дружина твого тата, а твій тато зник торік безвісти. Ну як би ти донька мені здається ти маєш це знати. Щоб там не було між батьками, але ти все-таки донька і Костя постійно мені говорив знайди її знайди, допоможи їй якось грошима поки я воюю, тому що я не знаю як з нею зв'язатися. Я так боялася, що ця дитина буде сміятися мені в обличчя, відштовхне...
А Катя мені і каже щось типу того, тато ж подарував мені телефон на день народження, а телефон забрала мама і коли почалася війна вона кинула нас і поїхала до Польщі. Мене та двох братів виховує бабуся. Коротше картина, стоїмо посеред АТБ, вона плаче, я плачу ми як дві ідіотки стоїмо обіймаючись, на нас всі дивляться. Вона мені каже, розкажіть мені про тата, що де як. Я його в мережі знайшла, але дивлюся у нього там немає активності, він не онлайн. А вас знайти, я не знала як, я ж типу не бачила ніколи вас, та й без поняття як ви виглядаєте. І імені не знала, шукала на прізвище Г.... Ну а я ж то не Г..., призвіще після заміжжя я не змінювала, бо вся та волокіта з документами.
Коротше вона мене шукала і не знайшла. І тут ми зрозуміли , що треба нам переміститися, бо на цей концерт дивляться всі. Ми з нею вийшли із магазину, обмінялися номерами телефону, telegram. Вона мені така каже знайдіть мене я підписана в телегі як пупсик. Хах, ось кажу, блін, я теж тебе шукала, і через знайомих і в мережах, ви ж молодь зараз підписуйтесь то пупсики то ще хтось і трапиться яка історія вас не знайти онлайн. Я дізналася від знайомих, що нібито ти поїхала з мамою до Поляндії і не знала як далі тебе шукати.
Виявляється, матуся сама свинтила, дітей на бабу кинула і Катя весь цей час була в Україні. А Костя мені розповідав, що та Маша притрушена. Ми з ним як познайомилися, вони вже були не разом. Я не особливо й повірила, та, думаю, він спеціально про неї мені наговорив, щоб я спокійна була. Мовляв, вона шантажує, та малу не дає побачити... Та й таке інше. За підсумками, ми з Катею довго списувалися потім у телеграмі, я їй Костини фотографії прислала. Бліг, вона як Костя, рідне , рідне... Такі в мене новини. Вона мені ще каже, якщо вам потрібна допомога... Я пишу, Катю, яка допомога, дитина моя, хіба що моральна. Тримаємося, сподіваємося, віримо і чекатимемо.
Я ось це думаю, треба частіше напевно в руки Біблію брати. Тому що я сьогодні від такої душі просила хоч якусь звістку. І я її так довго шукала по знайомих, в соцмережах, не могла знайти, а тут просто зустрілися в АТБ. При чому живе вона не на районі. Просто диво якесь, прямо повело мене сьогодні до цього АТБ. А я ще їй гроші даю говорю тато дуже хотів би, він мені говорив, він мені постійно тільки про тебе і говорив. А вона грошей не хоче, я не буду та ну ви шо, мені не треба, ви що, мені незручно. Я кажу сонечко, незручно шубу в труси заправляти, а ти дитина наша ... Вона посміхнулася.. Я гроші в сумку силоміць їй всунула. Що це як не диво.. Вже будучи вдома я так розревілася, і від радості, що нарешті знайшлася і від того що все складається так, татко наш зник.
________💛💙________
Все буде Україна!
Ого, яка історія! Це варте того, щоб бути почутим, дуже житейська історія, скільки таких історій під час війни виникло і скільки ми про них не знаємо. А таких матерів я б.. не знаю, що робив би з ним, які можуть своїх дітей покинути. Ну, тобто татів теж не схвалюю, але все ж матері мають набагато сильніший емоційний, я б сказав глибинний зв'язок із своїми дітьми, це вже дуже треба постаратися, щоб його обрубати.
0.00 SBD,
8.55 STEEM,
8.55 SP,
0.00 TRX
Ну вона не зовсім покинула, виїхала напевно не від легкої долі, заробити. Діти з бабцею.
Можливо й так, в мене просто склалося таке враження після написання тексту
Добре що знайшлися
Дякую
Дуже гарна історія з вами відбулася - прямо, як в кіно.
Радий, що ваші молитви були почуті та сподіваюся, що це лише початок світлих подій що на вас чекають в майбутньому.
Дякую. Самі неочікувані події пише життя.