The Diary Game : Захотілось, а чого?

Всім привіт. Захотілось, а чого? І вилити бруд у дописі і чогось солоденького. Прокинулася сьогодні від того, що наснилися колежанки з роботи. От чесно, ще у снах мені їх не вистачає. Начиталася вчора всілякого хламу в чатах, то мабуть і приснилося, як то кажуть в народі "дурний спить, дурне сниться".

Нас кинули на зарплатню, вже другий місяць поспіль нічого не платять. Лише на початку квітня кинули як собакам по 2 тисячі і живіть як заманеться. Проте довбуть мозок з комісією, приходять та перевіряють як ми працюємо. А одного разу я одному такому бегемоту з комісії нагрубила, бо дійсно треба ж совість мати! Цей гандурас обходив приміщення та якось сказав, типу, ваші прибиральниці повинні вставати на стрімянки та терти потоки де вентиляційні труби. Ну і мене ж понесло, я стояла поряд та почула як той бегемот сказав "то їх проблеми що вони не достають до стелі, вони за це гроші отримують"... Підійшла до того чмиря і дивлячись в обличчя сказала, та щоб ваші діти жили на таку зарплату як ви оце тут роздуваєте. Що значить то наші проблеми?

Бегемот не очікував, що якась там прибиральниця відкриє рота, та тупо зробив вигляд що я не до нього розмовляю. Але ж я вже не зупинялася, та й сказала йому вслід, що по техніці безпеки на стрімянки треба ставати маючи підтримку. Тобто одна стає, інша тримає. А ми працюємо вночі, одна прибиральниця на все приміщення. Хто тримати буде, святий дух? Ну можете ви приходити та тримати, заодно і побачите як працюємо.

Коротше понесло мене, а ще стан такий, що життя не в радість, ще й це мурло ходило та наряди роздавало. Отож чого мабуть і наснилися мені колежанки. В чаті робочому хтось з дівчат виставив номер телефону, мол дзвоніть і варіть воду за зарплату, бо не можна на 2 тисячі прожити 2 місяці. Начиталася вчора матюків, скарг, та всього такого. Дівчата обурюються, але без толку, кожного ранку встають і ідуть на "безоплатну" роботу. Потім скидають у робочий чат фотографії з прибиранням приміщень для керівництва.

А я хер ложила, ходжу звісно, але нічого не роблю! Пішли вони куди подалі. Ото з людьми поспілкувалася, ключі видала, ключі забрала і додому. За таким ставленням до нас то взагалі совісті немає так принижувати. І коротше захотілося мені підвищити собі настрій, пішла у магазин, купила печіво, шоколадних цукерок, налупилася! Ендорфінів набралася, весь день дивилася передачі, спілкувалася по телефону зі знайомими.

У мене в приоритеті зовсім інші проблеми зараз, тримаюся як можу, а тут ще якийсь бегемот буде нас принижувати? Та щоб його розірвало від його пихатості. І саме образливе, що начальниця стояла мовчки очі до долу, хоча б слово сказала у наш захист. У неї ж є всі фотографії, яке приміщення було до, яке після прибирання, скільки всього перероблено. Я манала тепер щось робити та відправляти фотозвіти. Аби то був як доказ, аби показувалося тій комісії, а так... Ну шо його казать коли воно канешно? Начальниця видать боїться втратити своє тепленьке робоче місце, як то кажуть в народі "нас ї@уть, а ми кріпчаємо". Стид, стид бути такою. Треба підтримувати своїх робітників, а не мовчати як істукан.

________🇺🇦________

Все буде Україна!