The Diary Game : Які такі ключі? Не знаю...

Всім привіт. Сьогодні з ночі. Так і не вдалося заснути. Ні на роботі у вільну годину, ні вдома після роботи. Кажуть з четверга на п'ятницю сняться віщі сни, то як я себе вже не давила, не засну і все. Думала от зараз включу аудіокнигу, буду слухати, та під цей фон засинати. Майже шість годин лежала і слухала як Наталья Сумська читала Кайдишева сім'я, яку написав Нечуй-Левицький.

Пам'ятаю у школі читала цю повість, висновок був такий - свекруха то змія підколодна, не дай бог мені така попадеться, я ж не змовчу. А зараз висновки зовсім інші зробила, молода сім'я повинна вести побут окремо і жити окремо, та краще любити родичів на відстані. То і з повісті Івана Нечуй-Левицького і по своїм висновкам. Що значить вік, з роками зовсім по іншому сприймається все.

Подзвонила мама, у неї весняна ломка, дача ж, а там вже зовсім скоро будуть подавати воду. То винесла трохи мені мозок зі своїми розвідними ключами. Каже ось подивися, він в тебе повинен бути, я ж пам'ятаю Костя брав! Він такий то такий то, виглядає так і так.... Знайди і завтра принесеш! А мені так не бажано оце лізти у "тривожну валізу", де у чоловіка все лежить. Зайвий раз ховаю все з очей щоб триматися, і тут ці ключі. Блін, пересилала себе, полізла, вивернула все з валізи, найшла. Сподіваюся він, хоча як мама описала, я хер його знає що то за залізна фігня. Не хожий за її описом.

Що ще розповісти? Робота дім, дім робота, якась суцільна втеча від думок, від самої себе, від життя. Хочеться заснути і

Пішла я чайник поставлю, може після теплого чаю засну.

________🇺🇦________

Все буде Україна!