The Diary Game : Враження

Привіт всім!

Тут у Поляндії не можна стіклити балкони та лоджії, щоб не порушувати архітектурну естетику. Я це знала, але зі своїм українським менталітетом... Коротше оце стою зранку на балконі і думаю, а якби я тут жила і Арчік мій вийшов би на балкон?

Бачила люди мають котиків і балкон просто закривають рибальською сіткою. Бабулі сидять під парасольками у кріслах на балкончиках і в'яжуть, дідусі просто дивляться на пташок.

Фотографувати сторонніх людей не можна, так у Поляндії прийнято. Але ж я бандитка в душі, трохи побешкетувала.

Повернемося до балконів. У нас в Україні, все що не потрібно все в топку, тобто на балкон 😊, непотрібні старі лижі, банки і так далі. 😊

Тут тільки квіточки в горщиках, крісла та всякі ліхтарики, лампочки, парасольки. Взимку взагалі тупо сніг на балконі. Цікаво. Ось тут бачите, на боківці одного балкона квадратики? Це дерев'яні знімні опори для сітки. Там мешкає котейка🐾😊. Зробили такий йому простір, нехай дихає повітрям, нюхає квіточки, але не стрибає.

Цікаво що голубів годувати не можна, за це можна спіймати штраф. Хоча ми ж люди українські, треба всіх нагодувати. У нас хлібосільний менталітет, всих годуємо, бо голод то страшна подія, відгуки минулого на якомусь генетичному рівні... Поляки не годують.

Тому що птахи на їх думку, то рознощики інфекцій. І навпаки, вони на вікна кріплять вітряки, штучних птахів, щоб відлякувати справжніх пташок. Я думала це, щоб птахи вікна не засирали. Ні фуя, ніхто не хоче нарватися на штраф.

Ще тут працює поліція під прикриттям. Їде просто машина без будь-яких зауважень, типу хтось кудись їде як і всі. Але у тій машині повно поліціянтів, душ п'ять. Отже їде машина і випасає громадян, туристів, молодь, стежить хто як поводиться, хто де паркується. І якщо поліціянти побачили, що хтось кинув пляшку повз урни, чи не там припаркувався, з машини виходять купа людей в амуніції та паяє штраф. Потім у цій машині спалахує віу-віу-віу, мигалка коротше на лобівці. Вона так репетує, що всі оглядаються. Штрафнику ганьба та переляк, а поліції пошана. Блін я ледве не обісралася, все так швидко відбувається...

Ми стояли на зупинці, чекали на свій автобус. Раптом на машині підїхали дві жінки. Припаркувалися. Одна вийшла з машини і тільки зібралася йти до зупинки, як тут підлітає інша машина, тупо як спецназ до тієї жінки. Коротше, жінок оштрафували за те, що вони зупинилися в зоні для автобусів. А та напевно ж каже, типу: та я не місцева, я подругу забрати чи повести, вона приїхала у гості. Кого то хвилює? Не хвилює, закон для всіх, тут тільки робітничий транспорт, навіть таксистам не можна тут зупинятися, тож штраф.

А ми з Дімкою стоїмо куримо. Оооо, думаю, ось зараз я скупилася по ходу, з сигаретою, менти дивляться. Ну я ж як завжди, ловлю кайф від пригод на свою жо.. Димка ірже, каже, мовляв кури, курити не заборонено у громадських місцях. Головне не вторгатися в простір інших, відійди метри на два і кури хоч закурись. А недопалок неси до урни. Ну ок, так і зробила, тільки що я вже курити перехотіла. Насправді недопалків на зупинці багато, але пляшки, фантики тощо, такого немає. Ага, ще тут є дурний закон. Курити на балконі не можна. Але якщо ти відкриєш вікно і куритимеш з вікна, це нормік.

Та, все ж нове все цікаве, ділюся враженням про людей. От як у нас. Я прийшла наприклад, на роботу, одяглася ну так щоб комфортно. Блядь, дєвочки на роботі обмили всі мої кістки з шампунем, типу о, у неї білі кроси, вони маркі, о у неї жопа кругла, штани зараз репнуть. Блять я ржу з тих коментарів . Ідеш по вулиці тебе люди очами жеруть, обдивляються і у голові немов вже прайс, що скільки коштує... Тут людям по херу у чому ти, аби в їх простір не втручалися. У нас же кожен вихід з хати наче мандри на подіум

Ну і на підсумок, моя думка та враження. За Арчі капець як скучила, а за домом не. А мамку ломати почало вже на третій день, ой там же мої огірочки на дачі 😊. Кажу, приїдеш поцілуєш свої блядь огірочки😊. Ну невтомна жінка 😊

Мама жодного разу не мандрівниця. Вона побула кілька днів і всі розмови про дачу. І коли ходимо десь щось дивитися вона летить попереду всієї планети. Визначні краєвиди та пам'ятки не побачила, зате крос здала на відмінно. 😊 Потім ідемо знову мимо, і вона така, ой дивись, ой краса яка, о Боже мій яке то щастя то все бачити, доця дивися... Ти ж говорю тут була, хіба не бачила? Ми от от пів години назад тут були, я фотографувала.. А вона сердиться , та всім своїм видом доводить, що вона тут не була!!! Показую їй фото і вона така, а да? Ну то я значить не побачила.... Куди ти завжди біжиш? Звісно на фінішній ти і себе не бачиш, не те що якісь краєвиди😊. Ну така у мене мама, поспішає жити. Не проживати момент, а раз і все управилася.

Загалом, що я про себе зрозуміла. Мені комфортно скрізь, головне наявність води, світла, цигарок та кави. Ану й інтернет, щоб з друзями світлинами поділитися. Взагалі по фігу яка місцевість якийсь будинок, пристосованка ще та 😊, пристосовуюсь до умов норм. А мамі не вистачає дачі, щоб пахло будинком, знайомі обличчя. Вона прямо домашня. Я відірви і викинь, ну як і мала моя 😊. Ми з Вікою пробуємо все нове, нам цікаво все, ловимо кайф від новизни. А мама і Дімка на картоплю в мундирі претендують, типу, а навіщо пробувати нове, якщо є перевірене старе 😊

Ахах, Дімка посміхається інколи, бо зараз зрозумів що Віка копія я. Ми смачно так поїли, я кажу, так, треба це чимось солодким заполірувати. А він мовчки, але з подивом, типу ви як Віка, вона поїсть і каже, треба чимось солодким шліфонуть 😊. І жести, хода, манери однакові. Ну так, доня ж... У мамки наблатикалася в дитинстві 😊.
Далі буде...

Всім миру...

________💛💙________

Все буде Україна!