The Diary Game : 29/10/2022 Яскрава осінь і думки

Доброго вечора ми з України!

Було це декілька днів тому, приїхала з роботі и вийшла на незвичній для себе зупинці. Ранок, тихенько, людей майже немає, а я тільопаю додому і прислухаюся до того як оживає наш невеличкий район. Побачила магазин Ідеал, він працює з ранку і до пізньої години якщо мене пам'ять не підводить. Отже там відкрито, чи кави випити чи що? Сто років не бувала я у цих краях, у цьому магазині. Пам'ятаю за цим магазином є парк, школа, дитячий садочок, майданчики дитячі, лавочки. Кава значить кава, зайшла у цей магазин, купила і у парк. У нас тут начебто і ходити немає де на районі, а я згадувала, що в останнє була тут дуже давно, ще як бігала та клеїла оголошення. Це був так званий підробіток у вільний від роботи час.

Подумати тільки, заради якихось там ста гривнів я бігала з одного кінця району в інший, обклеювала всі під'їзди, дошки оголошень, потім сідала на лавку, відпочивала. Сто гривень це зараз ніщо🤣 а скільки мороки! Мусила товаришувати з вередливими бабулями під під'їздами на лавках, бо вони одразу зривали все те що я клеїла і горлали вслід, що я займаюся херньою. А об'яви були про надання кредитів, то може і справді то я займалася херньою, сто гривнів за тисячу розклеяних оголошень... Не знаю, але заробляла як могла.

Спогади, саме такі спогади чомусь були коли я сиділа у цьому парку. А район прокидався, йшов невеличкий дощ, листя вже не так шуршало під ногами, трава місцями почала вкриватися росою. І двірник почав шуміти своєю мітлою, викотила жінка тачку, мете двір, чистить доріжки від цього листя. Сама собі рано вранці щось там мете, а рот дереться бо спати хоче. Ех, не весела у неї робота, така ж як і розклеювання оголошень, херня.

Я допила свою каву, зробила пару кадрів яскравої осені і пішла додому. А там пахне затишком, рідним, своїм, бо якби не всі ці "херня"роботи, не було б де жити. Саме ці види заробітку годували, а всі інші були для того щоб якнайшвидше придбати своє житло.

________🇺🇦________

Все буде Україна!