Котячі пригоди

Доброго вечора ми з України!

Сьогодні вночі дуже гупало, було гучно, але мама моя орієнтується на котика. Якщо котик ховається, то буде небезпечно. А якщо він спить поряд, то майже все добре. Так от, наш Томі вночі сидів на балконі і носиком нюхав повітря, прислухався в якій стороні гатять снаряди. У котиків слух дуже добрий. Мама казала, що навіть як сирена лунала, кіт сидів на стільці і слухав що де коїться.

На балконі у нашого кота є спеціальний стілець, він на нього стрибає, та упираючись лапами о раму, дивиться на двір. 10 поверх, вікно відкрите, але Томі не боїться, сидить собі як пасажир на стільці. Майже всю ніч просидів, а ранком мама його не знайшла. Шукала за шторами, під диваном, за шафами, ніде немає котика. Невже він випав з 10 поверху? Мама не на жарт перелякалася, пішла на двір, шукати кота, може лежить на клумбі, випав не дай Бог.

Повернулася, на дворі і близько котика немає. А потім дивиться, на її велосипеді сумка рухається, вона туди, а там Томі, спить собі і вуxом не веде! Ой, ну добре що знайшовся! Мама одразу ж мені скинула фотографії пропажі нашої. Сумка пахне землею, бо мама з нею на дачу їздить, ото кіт мабуть i припух від запаху.

А ще я сьогодні бачила багато маленьких кошенят. Вони такі гарнюні! Ми одного самого активного на руки взяли, потримати. І то було трохи моторошно, яке воно маленьке, аж хвостик трясеться. Пищіть як мишеня, до матусі проситься. То ми його потримали і поклали назад в коробку. Ооой, які мі-мі, оці всі тваринки!

Все буде Україна!

________☘️________