І помітив, що на молодій лозі, яку ми з дружиною вже вважали загиблою, з’явилися маленькі зав’язі!

Я часто спочтерігаю таке навесні. Можуть і снігом, і градом будуть побиті дерева та кущі, а потім відроджуються. Або відпочивають так від попереднього врожаю.

Та готувати їх до суворого майбутнього, бо легкого життя нам найближчим часом не світить. Так зване "перемир’я" — це міф і фікція. Схоже, доведеться жити в умовах постійної війни. І схоже, що ніде у світі не сховатися від нової суворої реальності.

Мені теж тАк здається, причому майже з самого початку. Ятак і казала : українці сподіваються, що світ допоможе. А у світу свої заботи. "Ситий голодного не розуміє"- десь по цьому принципу. А росія завжди грає в довгу...