Прогулянка зі спонтанними покупками

Вчора із самісінького ранку було зрозуміло, що нас чекає спекотний день. На небі не було ані хмариночки, а сонце з кожною хвилиною пригрівало все сильніше. За кілька годин ми відчули всю силу цієї спеки на собі і почали думати з Даринкою чим би то зайнятися. Дитині дуже сподобалося ходити до фонтанів, особливо у таку спеку. Там можна добряче освіжитися. Отож я взяла змінний одяг для Даринки і ми пішли до фонтану.

Дорога туди не надто близька і займає десь 20 хвилин. За такої спеки після цих 20 хвилин ми ледве волочили ноги. Але нас чекала неприємність - за цілий тиждень цей фонтан так і не полагодили, тож він не працював. Даринка трохи розчарувалася, але як і минулого тижня, ми вирішили поїхати на центральну площу на інший фонтан.

Дорогою ми натрапили на продавця сонячних окулярів. У нього був великий стенд з дитячими окулярами, тож ми зупинилися і почали вибирати. Даринці сподобалися одні і ми їх купили. Після цього вона охоче позувала в них для фотографії.

Далі дорогою ми зайшли у магазин. Даринка хотіла на день народження отримати навушники. Кілька днів ми не могли знайти такі, як вона хотіла, і ось натрапили на ідеальний варіант.

Ці навушники з котячими вушками - просто бомбезні. Вони гарно виглядають, мають дуже класну ілюмінацію, а головне - гарно звучать.

Вони з’єднуються з телефоном через Bluetooth, але також мають і гніздо для під’єднання шнура.

З такими "перешкодами" ми нарешті добралися до автобусної зупинки. За лічені хвилини автобус вже нас віз в центр міста - на Площу Героїв.

Приїхавши на площу, ми вже були вкрай зморені через спеку. Але і тут нас чекало розчарування - тут також не працював фонтан. Та Даринка не засмучувалася і швидко задіяла "план Б". Ми відразу пішли у наше улюблене кафе - "Смаколик". Воно розташоване просто тут на центральній площі.

---

Даринка замовила собі макарун і шматок пирога "Орео", а я взяла шматок яблучного пирога. Як я вже згадувала минулого тижня, кафе "Смаколик" - це не просто кафе, це кондитерська. Всі десерте, які тут продаються, готуються безпосередньо на місці. Місцеві кондитери - справжні митці, а їхні ласощі - це щось не з цього Всесвіту!

Після невеликого перекусу Даринка побігла в найближчий магазин і купила пачку пшона. Думаю ви здогадалися для чого, варто було лише зашарудіти, розпаковуючи зерно, як почала злітатися сила-силенна голубів. Розпочався справжній бенкет.

---

Голубів назбиралося дуже багато і між ними розпочалася гостра боротьба. Кожному хотілося добратися до зерна, тож утворилося справжнє стовпотворіння.

---

Даринка звичайно не знехтувала можливістю спокійно собі спіймати голуба, тим паче, що ці голуби не надто і проти цього.

Голуб не намагався вириватися, а спокійно позував до фотографії і терпеливо чекав поки дитина його погладить, після чого доєднався до гурту в пошуках залишків зерна.

Ну і що краще здолає спеку як не морозиво:

Даринка помітила продавця морозива, який за вашими побажаннями компонує смаколик на місці. Ви обираєте собі смак морозива, яким сиропом поливати і якою посипкою посипати. Дітям така свобода вибору дуже подобається.

Отак трохи погулявши, і не зустрінувши жодного робочого фонтану, ми вирушили додому. Дорогою я ще купила трішки фруктів для вітамінного столу:

Додому ми ледве доволочили ноги. Спека забрала у нас останні залишки сил і ми звалилися в ліжко щоб трохи перевести дух. В таку погоду дитина хоче їхати на річку або озеро, але лише два дні тому була холодна дощова погода, тому вода у водоймах ще надто холодна. Потрібно ще кілька спекотних днів щоб я могла її повезти купатися.

Завершую я цей допис, спостерігаючи за тим як цілий рій ракет атакує Київ. Боже, бережи людей там!