Продовжую оновлювати гардероб

Сьогодні, коли я відводила дитину до школи, зустріла її вчительку. Виявляється коклюш у школі продовжує лютувати все більше і більше. Захворів навіть син учительки, який теж вчиться в цій школі. Тому вона зі мною консультувалася щодо здачі аналізів та лікування.

Вчора йшли розмови про переведення класу на дистанційну форму навчання, але на жаль поки цього не сталося. Чому на жаль? Тому що мене влаштовує дистанційне навчання. У Даринки ще час від часу трапляються напади задушливого кашлю і я з важким серцем її лишаю у школі. Цей кашель триває дуже довго. Дитина вже вважається здоровою, але кашель ще може тривати до 50-ти днів.

Незабаром у Даринки перше причастя, а потім останній дзвоник. Я вже дуже давно не оновлювала свій гардероб і, відверто кажучи, не мала в чому піти на ці урочистості. Тож я твердо вирішила купити собі якусь гарну сукню. Було складно обрати - якісь не підходили розміром, якісь дизайном. Зрештою я зупинилася на доволі дорогому варіанті:

Мені сподобалася ця сукня. Я люблю яскраві речі, які контрастують із нашою сірою буденністю. А ще я люблю вишитий одяг, прикрашений орнаментами чи квітами. Обійшлася ця сукня мені аж у 3300 грн. Це доволі дорого, але я не часто тішу себе якимись дорогими покупками.

Залишилася ще одна недешева покупка - сукня для Даринки. Цю покупку я планую зробити завтра після школи. Це буде сукня білого кольору, бо саме білий колір потрібен для першого причастя. Сьогодні я швиденько глянула на дитячий одяг і помітила, що дитячі білі сукні теж коштують далеко не дешево.

При оплаті за покупку мене чекав неприємний сюрприз - у магазині не було терміналу. Це доволі дивно, що досі існують магазини, які не мають терміналів. Я не мала із собою стільки готівки, тому мені довелося йти шукати банкомат.

Біля банкомату мене чекав ще один сюрприз у вигляді інкасаторів. Довелося знову чекати. Коли вони завершили свою роботу я взялася знімати готівку. На жаль, банкомат віддавав мені картку, але гроші не видавав. Я злякалася, що гроші списано з рахунку, але на щастя цього не сталося. Довелося інкасатору розповісти що я думаю про його роботу. Він повернувся, щось зробив ззаду банкомату і все запрацювало.

Нарешті я зняла готівку і поспішила в магазин щоб оплатити купівлю сукні. Було трохи пізно, бо уроки в школі вже завершилися і мені потрібно було забрати дитину. Тож мені довелося трохи побігати.

Всім гарного дня!!!