Час турбот

Числа на календарі все змінюються, дні коротшають, а природа переходить у фазу осені, даруючи нам все більше і більше різних смаколиків. Щодня потрібно щось збирати і бажано нічого не пропустити і не забути, бо втрачений час означатиме втрату урожаю. Тому кожен день у мене розписаний буквально по годинах.

Сьогодні я вперше цього року збирала ожину з нашого велетенського куща в саду.

Так, плоди з кожним днем стають все чорнішими, активно доспівають. Зараз вони ще кислуваті і не всім смакують, але з них виходить чудовий компот. Гадаю через тиждень вже буде можна досхочу ласувати смачною ожиною.

Розімнувшись біля куща ожини, я взялася за справжню роботу і вимикала другу ділянку цибулі.

Як бачите на фотографії, дефіциту з цибулею цього року не буде. Раніше я вже зібрала таку порцію, ця друга, і це ще не кінець.

До слова, цибуля цьогоріч виросла величенька.

Перевагою цього періоду також є те, що для того, щоб приготувати салат зовсім не потрібно іти в магазин. Все необхідне росте на городі.

От і сьогодні, готуючи Даринці обід, я до гарніру з м’ясним традиційно додала салат з огірків, помідорів і цибулі. Все це свого домашнього виробництва. До речі, в мене ростуть і жовті помідори, і червоні.

І ті, і ті є дуже смачними. Якщо взяти вирощений власноруч помідор і купований, то різниця є очевидною. Купований часто є кращим на вигляд, але сильно поступається за смаковими якостями. Крім того, домашні помідори набагато запашніші, від чого є ще більш апетитними.

Огірки продовжують щедро родити. А я продовжую їх закривати в банки.

От і сьогодні я наквасила ще дві трилітрові банки огірочків.

@o1eh теж не валявся на дивані 😄. Сьогодні він наводив лад із соломою, яка залишилася після того, як ми скосили пшеницю. Ми вперше скористалися можливістю і замовили трактор, який пресує солому в тюки.

Це дуже зручно. Потім ці тюки @o1eh возив у стодолу. Я знаю, що він не дуже любить виставляти свої фотографії, але я продемонструю доказ його працьовитості. 😁

До речі, погляньте якою високою цього року виросла кукурудза.

Вона вища за людський зріст. Попередні роки кукурудза виростала набагато нижчою. Я ще дивувалася, думала чому колись кукурудза росла велика, а тепер вже кілька років підряд - низькою. Виявляється їй просто не вистачало вологи.

На цьому я закінчую цей насичений різними роботами день. Настав час сісти, випити кави і гарненько відпочити. Мирного вам неба і до зустрічі!