Кіно з пердунцями ))
Місяців зо два тому трапилось мені кіно, раніше воно проходило повз мене, а цього разу таки дійшло до перегляду. Це "Людина швейцарський ніж", за участю Деніела Редкліффа в ролі бездиханного тіла. Мабуть, це переважило терези в бік вибору.
Фільм не всім може й підійти, бо насичений всякими звичними пригодами, а лише розповідає про дивну парочку, хоча є там різні випадки. Парубка, котрий заблукав чи ще щось та вирішив вкоротити віку, але зустрів другу частину дуету - без віку вкороченого. З цього моменту розпочинається подорож і перша година перегляду в мене викликає лише веселий настрій (на той час і стан перегляду), бо незважаючи на деякі приколи різного калібру, підняті деякі важливі соціальні теми. Звичайно щодо людських почуттів та їх вираження людьми. Трохи кінцівка мені не сподобалась, але це чудова робота.
Якщо говорити про настрій для перегляду, то важко сказати, бо це залежить від власних вподобань та сприйняття. Початок може бути не інтригуючим, але розкриття персонажів відбувається поступово, тож смачно буде не відразу. Проте серединка того варта, бо це як великий шматок м'яса посеред двох маленьких куснів хліба. Хтось можливо буде плюватись, кривитись і припинить перегляд, але то й не для всіх.
Згадався один із епізодів, коли Мені каже що йому страшно зізнатись у коханні (приблизна інтерпретація): "Але чому ж мені страшно, я й так не живий?".
Деякі цікаві факти:
- фільмування тривало всього місяць (без врахування монтажу).