Feewrite 133899 ☀️

Маленька Філателія не любила казок дорослих, бо вони розповідають цікаві речі. З єдиною метою - загнати в рамки, під контроль. Всі маніпулятивні моделі, як сором чи ще щось, лише для обмеження. Та самі хіба всі досвідчені, переважно навчають малечу як хочуть, щоб вона себе поводила, а не допомагають розкрити себе. Маючи обмежені погляди, можуть навіть шкідливо впливати, навіть цього не розуміючи.

Так вона думала, дивлячись на представника спецслужби, що хотів захопить її страхом — вішав локшину на вуха. Філателія знала, що він ще пуцьвірінок, котрий не здогадується яким дрібним гвинтиком системи є насправді. Та ні, неборака зі шкури пнеться, думає що пуп землі та може використовувати свою маленьку владу на людьми. Зараз саме намагається скласти психологічний портрет особистості — прощупує ментальними мацаками.

-Ти мамку любиш? - питає спецпуцвірінок, якось наче ненароком. Філа показує язика і продовжу жувати жуйку та дриґати правою ногою туди-сюди.

-А що це ви дядю без яблук прийшли, я їх страх як люблю? - показує на магазин Apple, - от би мені хоч одне, то може і розкрию одну державну таємницю, куди діваються кошти із бюджету.

Агент зметикував швиденько, що після покупки, хитре дитятко вкаже на диво-пристрій, як причину розтрати. Тому плів підступну сітку хитрих підступів, як той павук, але не одним місцем, а головою. Тому швиденько здимів із затишного двору, бо вирішив взятись за соцмережі, що скласти психологічний портрет та вивідати важливу інформацію у малої іншим шляхом.