Вибралася писати книгу у кафе - Went to a cafe to write my book

Доброго ранку, шановна спільното!

Сьогодні я книгу дочитати не встигла, тож просто трохи допишу про те, що в мене відбувається у житті.

Сподівалася, що в мене покращає з ментальним здоровʼям, але нічого не усунулося з мертвої точки, ба більше, стало тільки гірше, тож зараз я плюнула на все і вчуся танцювати під дощем. Наразі одна з моїх найбільших проблем це моя усепоглинаюча тривожність. Причому якщо зазвичай у людей з генералізований тривожним розладом я якісь тригери, приводи - в мене нема нічого. Нема, за що зачепитися. От що мене тривожить, політ горобця чи колір обличчя президента? Ні те, ні інше, але я з ранку до ночі уся як стиснута пружина, що ніколи не вивільняється. Я прокидаюся вранці і у мене скучать зуби.

Але вчора я зробила дещо важливе, дещо, що хотіла зробити вже дуже давно. Вибралася у кафешку з ноутбуком, щоб випити кави та трохи описати свою книгу. Ідея виявилася десь на 6 з 10, бо писати у такій атмосфері виявилося не дуже зручно, але все ж таки можливо. Свою денну норму написати я змогла, але поганенько. Кава виявилася заміцною, вдома я роблю лайтовішу, тож власне стало поганенько вже мені, чоловік забрав мене додому. Може буду таке повторювати, але не дуже часто.

Сьогодні планую провести день вдома, трохи попрацюю, Потім напевно буду читати. Сил все іще дуже мало, доводиться весь час розраховувати, на що я їх буду витрачати. Роблю дуже скромні плани, щоб не засмучуватися, коли половина залишиться не здійсненими.

От таке в мене зараз життя. Сподіваюся у всіх все добре, всіх обіймаю.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

I didn't have time to finish reading the book today, so I'll just write a little about what's happening in my life.

I was hoping that my mental health would improve, but nothing got out of the way, in fact, it only got worse, so now I spit on everything and learn to dance in the rain. One of my biggest problems right now is my all-consuming anxiety. Moreover, if people with generalized anxiety disorder usually have some triggers, reasons - I have nothing. There is nothing to cling to. What worries me, the flight of the sparrow or the color of the president's face? Neither one nor the other, but from morning to night I am like a compressed spring that never releases. I wake up in the morning and I miss my teeth.

But yesterday I did something important, something I wanted to do for a long time. I went to a cafe with a laptop to drink coffee and write a little about my book. The idea turned out to be about 6 out of 10, because it was not very convenient to write in such an atmosphere, but it is still possible. I was able to write my daily norm, but not very well. The coffee turned out to be strong, at home I make lightovisha, so I actually felt bad, my husband took me home. Maybe I will repeat this, but not very often.

Today I plan to spend the day at home, I will work a little, Then I will definitely read. I still have very little energy, I have to constantly calculate what I will spend it on. I make very modest plans so as not to be upset when half of them remain unfulfilled.

This is my life now. I hope everyone is doing well, I hug everyone.

With love, your Foxy