Для мене невідʼємна частина життя, бо насправді це дуже крута психотерапія, особливо духові. На флейті і саксофоні ти буквально граєш собою, вдуваючи в них своє повітря, щоб вони звучали. Флейта ще не так, вона більше про контроль, а от сакс вимагає всього тебе, всього тіла. Коли я почала грати я дуже швидко зрозуміла, чого Макаревич співав, що його друг "не знает умных слов" по після гри ти реально абсолютно тупий, жодної думки в голові, такий собі музичний дзен))