Один день за одним, все полагоджу - One day at a time

Доброго ранку, шановна спільното!

Отже, сьогодні мій другий день реабілітації вдома, і я все іще відчуваю побічні ефекти препаратів. Але навіть при цьому мені вже значно краще і я навіть вже спромоглася сісти попрацювати. Коди це буде відбуватися щодня вважатиму, що перемогла і зможу перейти до інших справ, які довелося тимчасово закинути. Більше за все я переживаю за спорт, бо вже відчуваю, як мені фізично стало важче рухатися, ніж тоді, коли в мене були регулярні тренування.

Мені дуже пощастило що мама привезла дівчаток назад у той самий день, коли я втікала з лікарні. Це мабуть була моя найкоротша госпіталізація за останні роки - аж 4 дні. Зрозуміло, що так взагалі-то не робиться, треба хоча б днем десять, але я настільки хотіла додому, що просто не могла думати ні про що інше. Тепер вдома і задоволена життям.

Сьогодні вночі зрозуміла, що напевно настав час купити собі простенький диктофон для письменницьких цілей. Іноді мені вночі приходять геніальні ідеї, а на ранок я їх вже не памʼятаю, тож варто було б зробити собі простий спосіб зафіксувати все. Точно знаю, що якщо почну шукати диктофон у телефоні фбо записувати - остаточно прокинуся і нічого хорошого з цього не буде, лише іще сильніше собі сон розламаю, тож треба шукати просте і елегантне рішення. Малесенький диктофончик. Я подивилася, є досить дешеві, і мені такого й вистачить.

Воно цілком логічно, що коли довго над чимось працюєш воно зрештою починає тобі снитися. Так і трапилося з моєю книгою. Зрозуміло, що 80% будуть повз, але лишаться 20%, які я зможу використовувати. Тож наступного тижня потішу себе такою покупочкою, цього тижня весь фінансовий план вже взяли на себе дівчата, яким треба нові пакети корму та нові матрасики.

Дивно як воно завжди виходить. Наче б то не було тебе вдома всього 4 дні, а тепер щоб відновити нормальне функціонування треба тиждень. І я збираюся дати собі цей тиждень і спокійно відновити всі процеси, які потребують уваги. Звісно ж більше всього уваги потребує моє навчання, але нічого страшного, якось впораюся і з цим.

З любьовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

So today is my second day of rehab at home and I'm still experiencing the side effects of the meds. But even so, I am already much better and I even managed to sit down to work. When this happens every day, I will consider that I have won and will be able to move on to other matters that I had to temporarily abandon. Most of all, I worry about sports, because I can already feel how physically it has become more difficult for me to move than when I had regular training.

I was very lucky that my mother brought the girls back the same day I ran away from the hospital. It was probably my shortest hospitalization in recent years - as many as 4 days. Of course, that's not the way to go, you need at least ten in the afternoon, but I wanted to go home so much that I just couldn't think about anything else. Now at home and satisfied with life.

Tonight I realized that it is probably time to buy a simple voice recorder for writing purposes. Sometimes brilliant ideas come to me at night, and I don't remember them in the morning, so I should make a simple way to record everything. I know for sure that if I start looking for a voice recorder in my phone to record, I will finally wake up and nothing good will come of it, I will only break my sleep even more, so I need to look for a simple and elegant solution. A tiny voice recorder. I looked, there are quite cheap ones, and this one is enough for me.

It is quite logical that when you work on something for a long time, it eventually begins to dream. That's what happened with my book. It is clear that 80% will pass, but there will be 20% that I can use. So, next week I will pamper myself with such a purchase, this week the girls, who need new bags of feed and new mattresses, have already taken over the entire financial plan.

It's amazing how it always works out. As if you were not at home for only 4 days, and now it takes a week to restore normal functioning. And I'm going to give myself this week and calmly resume all the processes that need attention. Of course, my studies need the most attention, but it's okay, I'll manage it somehow.

With love, your Foxy