Ну нарешті якісь позитивні зміни - Finally some positive changes

Доброго ранку, шановна спільното!

Мені аж повірити важко в те, що я це пишу, але останні дві ночі я більш-менш примудрилася спати, а не крутитися у ліжку. Капець, майже місяць цього чекала, і нарешті дочекалася. Головне тепер щоб печінка не зробила мені ручкою, бо заради цього довелося випити стільки пігулок, скільки взагалі біло у моїй психіатричній аптечці, і що тепер розповідати моєму лікареві незрозуміло, зрозуміло тільки, що він буде шокований, що до такого дійшло. А що ще мені було робили, коли нормальні дози просто не працювали ні в який спосіб, і мені довелося шукати вихід з ситуації, з якої його просто немає?

Не памʼятаю, чи показувала, як розфарбувала дракона, про всяк випадок покажу ще раз.

Вже завтра їду під Київ відпочивати, одночасно і натхненна, і налякана перспективами. Намагаюся почуватися більш натхненною, ніж наляканою, виходить так собі. Але на мене чекає процес збору речей, а я таке люблю, тож щось хороше в цьому вже однозначно є. От зараз закінчу писати дописи для блогів і одразу саме цим і займуся, цей процес нагадує мою улюблену організацію, тож мене тішить.

Не буде мене десять днів, а потім як раз повернеться з відпустки мій лікар і в мене вже буде можливість обговорити подальший план лікування та госпіталізацію, або ж якщо в ній зникне потреба (в чому я не впевнена) - то подальше амбулаторне лікування. Наразі я взагалі не впевнена, що краще.

Сходила у Фору, отримала аццццький рахунок

Сьогодні мені вже не здається все таким чорним та мрачним, диво, що можуть створити дві ночі, які ти хоча б відносно проспав. От і у мене таке диво трапилося, і сил трошки зʼявилося, я навіть зранку встала і квартиру пропилососила, щоб хоч трошки чистіше було, і навіть не померла після цього, тож буду жити.

Наступні дописи буду вже писати з під Києва, з гарними світлинами:)

З любовʼю, ваша Foxy:)

Good morning, dear community!

It's hard to believe that I'm writing this, but the last two nights I've more or less managed to sleep and not toss and turn in bed. Kapets, I waited for this for almost a month, and finally I waited. The main thing now is that the liver does not make me a pen, because for this I had to drink as many pills as there are in my psychiatric first-aid kit, and it is not clear what to tell my doctor now, it is only clear that he will be shocked that it has come to this. And what else was done to me when the normal doses simply did not work in any way, and I had to look for a way out of a situation from which it simply does not exist?

I don't remember if I showed how I painted the dragon, I'll show it again just in case.

Already tomorrow I am going to rest near Kyiv, both inspired and scared by the prospects. Trying to feel more inspired than scared, it turns out so-so. But the process of collecting things awaits me, and I love it, so there is definitely something good in it. Now I'm going to finish writing blog posts and I'm going to do this right away, this process reminds me of my favorite organization, so I'm happy.

I will be gone for ten days, and then my doctor will return from vacation and I will have the opportunity to discuss the further treatment plan and hospitalization, or if the need for it disappears (which I am not sure about), then further outpatient treatment. At the moment I am not at all sure which is better.

I went to Fora, got an amazing bill

Today, everything doesn't seem so black and gloomy to me anymore, it's a wonder what two nights that you've slept at least relatively can create. So, such a miracle happened to me, and I got up a little bit of strength, I even got up in the morning and vacuumed the apartment to make it even a little cleaner, and I didn't even die after that, so I will live.

I will write the next posts from near Kyiv, with nice photos :)

With love, your Foxy :)