Гармонічний закон всесвіту "Все, що ваше, обов'язково повернеться!"

fear13 (51)Author | 🇺🇦in Ukraine on Steem • last month (edited)

У житті кожної людини відбуваються життєві ситуації за яких необхідно перепочити. Здебільшого їх визначають як паузи.

Паузи колись закінчуються, розставання знову змінюються зустрічами, вже якими зустрічами — демонструє тільки час, а поки, кожному з нас є, чим зайнятися.
Пишу цей пост так як зараз якраз перебуваю в такій життєві ситуації "пауза".
Все, що ваше, обов'язково повернеться!
Люди дуже бояться втрат і розставань, а паузи з невизначеністю часто наводять на нас панічний жах.
«А раптом у моєму житті більше ніколи нічого не буде?» цей страх впевнений є в усіх!!!
і всі стверджують буде, ще як буде. Якось буде — це вже точно, а щоб було краще, ніж просто «якось», потрібно потрудитися. Та в принципі над усіма відносинами нада працювати.

Піти, щоб залишитися....

Отримав пораду, що всі уроки найкраще проходити на відстані. В ідеальному випадку, звичайно, до стосунків потрібно готуватися та працювати, як, втім, і до всіх інших важливих етапів і подій нашого життя, але це вже кому як пощастить, хто знає, що нам там за долею призначено.
У когось вдається здобути необхідні знання до доленосної зустрічі, а іншим доводиться вогнем, водою та мідними трубами своє щастя у життя відвойовувати, не так це вже й важливо насправді. При цьому всетаки іноді краще поставити на паузу і приділити увагу недовченим урокам окремо, замість того, щоб спільно руйнувати те, що і так ще не зміцніло.
Ось вже певний проміжок часу повторюю собі, як мантру "Не треба боятися розставань! Все, що ваше, обов'язково повернеться".
Тиждень, місяць, рік — не має значення. Все обов'язково повернеться, точніше, воно насправді і піти-то нікуди не зможе. Ніби вирішили, що все, кінець, а життя постійно зіштовхує і зіштовхує вас на шляху. Але близько один до одного підходити не дає, тому що кожному з вас потрібен час, щоб дозріти. Дозріти один для одного або для інших партнерів — ніхто не знає, чим врешті-решт закінчиться моя (ваша) пауза.
Іноді точки перетворюються на коми, а іноді висять у повітрі неоднозначним багатокрапкою.

Я дуже боюся розставань, але ще більше боюся незрозумілих зближень.
І ось тут спробую вибрати з двох зол менше.
Крок назустріч — руйнуються особисті межі, розчиняється его, де ти, де партнер — та хто б знав, страшно. Два кроки назад набагато безпечніше, ось так і танцюємо — крок уперед, два назад. Підійти близько і відштовхнутися, найбільше на світі бажати бути поруч, але так і не наважитися зробити крок у невідоме.
Щоб підпустити близько іншого, необхідно вчитися пізнавати самого себе. У кожному з нас є і світло, і тінь всесвіт гармонічний. Навчитися приймати свою тінь, навчитися любити того, хто всередині, навчитися бути вдячним за те, що вже є в кожному з нас. Часто ми кидаємося завойовувати іншу людину, толком ще навіть не пізнавши себе. Навіщо кидатися? Навіщо завойовувати?
Занурюйтесь, вивчайте те, що є всередині кожного з нас, прийде весна, і квіти розпустяться самі. Люди не зустрічаються випадково, кожна зустріч має якийсь сенс, тільки ось який сенс — не завжди вдається розгадати, принаймні, не відразу. Великі справи видно на відстані.

Чим глибший і тонший світ ви відкриваєте всередині себе, тим більш стійкими (але не бездушними) стаєте до змін зовнішнього середовища. Якщо всередині світить сонце, то чи є різниця, яка погода за вікном? Пам'ятаєте, який напис був на кільці царя Соломона? «Все проходить, і це теж пройде!» Паузи колись закінчуються, розставання знову змінюються зустрічами, якими зустрічами — час покаже, а поки, кожному з нас є, чим зайнятися.

Роблячи невеличкий підсумок ... можу стверджувати розвивайтеся, розквітайте, розкривайте закладений у вас потенціал, навчіться дарувати тепло і турботу своїм близьким, а любов одного разу прийде сама, обов'язково прийде!!!!!!!!!!!!!!!!!