Музеї

Добрий ночі! Незвично так для себе що пишу столь пізно. Якось справи поглинули та багато чого трапилось. Деякі справи я якось с особим ентузіазмом розповідати бажання не має. А що ще трапилось цікавого. Так ось в началі тижня мені запропонували поїхати до місцевого музею. Я вагалась їхати чи ні. Бо як зазвичай я скажу так, в останній момент все змінюється. Погодилась але дівчата говорили що поїхали би. Але залишити зачинену роботу так не можно.

Їхали я , син та дідусь. Музеї Російської - Української війни багато чула за нього але не знала в якому районі він знаходиться. То ж в очікувані поїздки я працювала на славу. Сходила до місцевого ЦНАПУ забрала все таки документ який чекала понад місяц. Тепер поїздка до міста і надія на те що це крайній раз що їду по цьому питаню що я вирішую.

І так ось настав день п'ятниці вийшла відпрацювала на одній роботі та раніше пішла до дому. Щоб зібратися та забрати своїх рідних. До зупинки нам було не далеко практично забирав автобус біля дому. Возили безкоштовно, коли прийшли були перші. Потім ще підійшли люди похилого віку, потім ще. І думка сягла у мене нічого собі так їдемо серед такої молоді ☺️. Але потім підійшли ще декілька люде 40+ но більшість було 70 і за 70 років.

Та і пофіг мені з ними не жити, а поїхати подивитись один раз і все . По приїзду чекали пару хвилин і потім зайшли . Розповідали екскурсовод спочатку с першого дня війни. Як до міста підходили орки, і скільки часу потребувалось щоб їх відігнати. На карти показані мітки де були прольоти в місті , дуже було цікаво.

Фото дозволили робити , а ось відео був запрет. То всі браво фотографували. Фото купа в один допис не влізе . Так що будуть в декількох дописах. Провели ми час норм . Все було близько часу ще і на вихолі роспочалась тривога. Купа ємоцій від побаченого . Скільки це трофеїв орків було взято. На фото ви самі побачите. Але і наші є зброя. Цікаво хотілось би ще побувати. Але як я буду в місті і буде час обовязково ще піду. До зустрічі!