Гра у мяч

Добрий вечір! Ранок понеділка виявився тяжким не тільки для мене, но і для оточуючих. Також і вечір цього дня. Давайте по порядку, вчора довго не могла влягтися спати. Тривога за тривого, ракетна небезпека. Ближче до опівночі лунали в декілька містах потужні вибухи.

Я як та сорока всю тривогу простояла на балконі і коли тільки було відбій тоді пішла спати. Але сон геть не ішов , пропустившись трохи часу вдалося уснути. І вже сьогодні прокинулась по будільнику. Відчуття що я геть не виспалась.

Настрій кепський даже кава бодрості не добавила. Вийшла раніше та пішладо кафітерію там також видався у продавця настрою ноль. Та сама причина як і в мене. Трози провіялась вроді і настрій покрашився але робить зовсім не хотілось.

С трудом великим дочекалась коли цей день закінчеться точніше коли вже піду з роботи до дому. Потім ходили на прогулянку із сином, більше часу бродили і о 3 годині прийшли до дому. Займались кожен своїм але з настанням вечора. Мій сусід вийшов з другом посидіти на сусідній лавці за келихом пивка.

І з мого дома дітвора почала біля мого під'їзду грати у м'яча. Били вони по вхідним желізним дверям, в моему дому так розположені двері і вікна квартир друг до друга близько. Я поки стояла курила і дивилась, как вони удар за ударом били м'ячом об ті двері. Думала зо ті двері випадуть з лутками.

Мій сусід сидить хоть би що мовчить і нічого не говорить їм. Я розумію це діти але я важаю що с такими іграми треба гратись на площадці. Я і малого вчу що з м'ячом треба на площадку ідти, а не гратись біля під'їзду. Я мовила до малих нормальним тоном " Дивіться попадете повікну " . Але сусід як підскочить " Це діти що тут такого що вони грают у м'яч " Я: " Для цього є площадка і там гратися у м'яч, те що вони просто би об асфальт стукали то одне. А об двері вхідні то не ігри зовсім".

Він як почав с пеною гарчати мол " У всіх є діти і що гіколи не грали , чи коли самі ми були малими також гралися "Я: " Я не спорю що гралися, але ми с м'ячом грали на площадуі, ну не як ці малі" .Він: " Ну я би підтвердив що еслі би вони розбили вікно ". Ну тут понеслося останім словом було те що " Забирай їх до себе до дому і хай у тебе б'ють вікна, а батьки прийдуть і поставлять потім. А потім ці діти будуть говорити що вони нічого не розбивали. Я ще мовляю завтра вийду із сином і м'ячом біля його машини. І еслі син попаде і повредить, скажу це діти".

Це були остані мої слова і вийшла з балкону. У мене син ні одного разу не грався біля під'їзду з м'ячем. Він знае що треба ідти там де можно. Я не знаю ппава чи ні але це думка сугубо моя. Настрій під кунець дня зіпсувався. Зараз піду поїм щось із фруктів заглушу свій поганий настрій.

Всім гарного вечора і тихої ночі.