The Diary Game: Важкий день

Привіт. Сьогодні був важкий день. Все починалось ніби досить добре. На роботі не дуже велике навантаження, а в ніч на сьогодні вдалося добряче виспатись.

Але, чи то погодні умови, чи то магнітні бурі, зробили цей день досить складним. Голова була зовсім не свіжа. Таке відчуття що я не спав, а цілу ніч гуляв і в мене зранку похмілля.

Син, повернувся з школи також із сюрпризом. Будучи на останньому уроці, він добряче погриз свою ручку. Так добряче погриз, що руки, кофта, штани, і язик були повністю в пасті.

Ця дрібничка нам не завадила завітати до БЕЗКОШТОВНОГО Черкаського музею Кобзарю (виявляється, в наш час є і такі музеї). Атмосферне місце, не дивлячись на те, що займає всього дві кімнати.

Так багато різноманітних варіантів однієї книги я ще ніколи не бачив. Хоча, чому дивуватись, «Кобзар», напевно, найдуховніша книга українського народу.

Після «Кобзаря» ми завітали в магазин за новою ручкою. На шляху встигли зайти привітатися із іграшками. Там з'явився ще один маленький трек hot wheels, фото якого син попросив мене зробити.

Після іграшкового магазину ми зайшли в супермаркет де купили манго (сподіваюсь воно було стигле). Манго потрібно синові для того, щоб із нього виростити свій власний кущ, який буде давати йому плоди. Принаймні, такі плани син озвучив мені.

Потім зателефонувала колишня з проханням завести сина до лікаря на плановий огляд і все пішло через одне місце. Напевно, не будь я лікарем, я б дуже сильно перелякався. Після огляду наслухавшись того що розповідає його лікар, син дуже сильно злякався і в нього трапилася втрата свідомості за істеричним типом.

Добре, що в цей момент я був поруч і встиг підхопити сина. Свіже повітря, нашатирний спирт, цукерка та солодкий чай - зробили свою справу. Правду говорять, що більшість проблем через наявність інтелекту. Змоделювавши можливі події в сюжет, син в думках пережив подію до якої ще цілий тиждень. І то, не факт що вона дійсно відбудеться.

Цей досить неприємний приклад наглядно демонструє наскільки сильною є наша уява. Для того, щоб відчути якісь емоції - достатньо ретельно їх уявити. А часто, грань між реальністю і фантазією наскільки мінімальна, що її неможливо розгледіти. Тому контроль того де в моменті знаходиться Ваша увага такий важливий.