The Diary Game: Прекрасний день мужиків

Привіт. Вчора видався прекрасний день мужиків. Сучасні діти, в більшій мірі, сконцентровані на отримання короткочасного задоволення. Важко сказати чому так. Але, є одне припущення. У всьому винні батьки.

Приділяти багато часу дітям дуже складно. Значно простіше загладити власне відчуття провини, за недостатню проведеного часу, подарунками. Та й, куди простіше купити гаджет, який буде займати увагу дитини, ніж проводити з ним тотально весь час.

Погано, що такі от думки приходять тоді, коли уже заподіяна шкода. Тоді, коли в пошуках вільного часу, для вирішення робочих питань, необхідно було займати сина планшетом.

Все ж таки, краще пізно, ніж ніколи.

Не пам'ятаю де я почув геніальну фразу. Хоча ні, пригадую - це гарна книга "Много это сколько, или как не избаловать любимого ребенка". Так от, фраза наступна: "на виховання дітей потрібно витрачати не багато грошей, а багато часу".

Це правда. Малі діти як губки всмоктують в себе все, що ви говорите, все що ви робите і для них це дуже важливо. Це їхнє, так би мовити, базове налаштування. Той досвід, відштовхуючись від якого, вони будуть ставати особистостями. Якщо ж, базові налаштування будуть закладені на відео, побачених в ютубі чи тіктоці, складно уявити якою буде така дитина в дорослому житті.

Думаю, саме через це усвідомлення, я все більше часу намагаюсь провести з сином за активними заняттями, щоб своїм прикладом показати «як можна».

Ця середа була саме такими днем. Забравши сина зі школи, я вирішив влаштувати челендж в пошуках санчат. Я був без автомобіля і обмежений в рухах по місту. В тому районі, де я був, не було ні одного магазину, де можна було б купити нормальні металеві санчата. Та й будь-яких інших санчат з мотузкою також не було.

Але, це не проблема якщо є впевненість в тому, що головне бажання, а рішення завжди знайдеться. Обійшовши чотири магазина ми знайшли найкращу тарілку для заїжджання з гірки. Вона була максимально товста і виглядала надійною, та і колір дуже сподобався сину. Таке щастя нам обійшлось в 250 грн.

Сидіти на такій тарілці не саме комфортне заняття. Тому, наступною покупкою була маленька подушка за 130 грн в АТБ.

Остання частина куплених речей, для креативного створення санчат, відбулася в Аврорі. Там, за 20 грн, було придбано міцну мотузку та галогенний розпалювач, за 100 грн.

На найближчій лавочці, біля маленької кав'ярні, розігрівши пластмасу розпалювачем треба було зробити отвір. Добре, що ми були біля кав'ярні і змогли попросити паличку для розмішування кави. Кілька хвилин нагрівання пластмаси, два проколи дерев'яної паличкою, поділ мотузки навпіл для досягнення відповідної довжини і можна кататись на санчатах.

Ось так я показав «Як можна» зробити санчата, майже з підручних речей. А от нормальні санчата таки точно треба забрати від дідуся…