The diary game: "Допомога сину"

Привіт. Вчора був дуже гарний день. Вдалось поєднати роботу і спілкування з сином. Це досить складна справа, тому від її вдалого втілення вдвічі приємніше. Під час роботи син попросив відсканувати зображення з його планшету та роздрукувати їх. Зрозумівши, що хоче отримати син (зображення слаймів в його грі) я пояснив йому, що краще зробити скріншоти екрану, переслати їх мені до телеграму щоб я їх роздрукував.

На початку затії я не думав що їх буде аж 57 штук. В пості я вирішив поділитись тільки деякою частиною з тих, що я друкував.

Друкувати також було не простим завданням. Зображення, хоч важили 150 кб, в копіювання їх у вордовський файл були значно більше поля друку. Доводилось кожне з них зменшувати майже в 2 рази. Терпіння сина вистачило на зміну розміру одного зображення. Його навики роботи за ПК на початковому рівні, тоді коли управління мишкою – дуже складна і трудоємка справа. Не віриься, що і я колись так погано управляв мишкою. Правда, моя робота з ПК розпочалась майже на 10 років пізніше ніж у сина.

Роздрукувавши усі зображення на 28 зіпсованих аркушах чорновиків у сина з’явилась прекрасна можливість потренуватсь у вирізані зображень. Думаю, він чимало цим займався повернувшись до дому.

Після роботи ми пройшлись, поїли, подуркували та подивились ще одну серію Наруто.

Радий, що в мене є син…