The Diary Game: черговий прекрасний "вечір мужиків"

Привіт друзі. Вчора, майже цілий день, знову йшов сніг. Намело намело. І до того не маленькі, кучі сніга перетворилися в справжні насипи.

На дорозі ситуація була не з найкращих. Через спеціальні посипки весь сніг, що падав на проїжджу частину не замерзав, а перетворювався в своєрідну кашу, в якій добряче заносило усі автомобілі. Мій, на літній резині, то взагалі як корова на ковзанці.

В такий момент найкращим видом транспорту є санчата. Особливо, коли поряд є людина, яка з радістю буде їх тягати. Моєму сину пощастило, в нього було все - людина, яка хотіла тягати санчата настільки сильно, що купила останні в магазині й обладнала їх.

Відразу після школи ми відправились перевіряти на міцність усі кучугури, перевіряючи де глибше, м'якше та комфортніше.

Навколо все було у своєрідному магічному вбранні, ім'я якому сніг.

Звичні лавки перетворилися на такі, що можна було раніше побачити тільки в кінофільмах.

Дивно, але до того моменту поки я не зустрівся з сином, я не бачив цієї краси хоч й знаходився в ній. Моя увага була акцентована на тому, як небезпечно їздити по дорозі, коли воно все розстане і тому подібних речах.

Потім, майже відразу, я зміг побачити цей сніг не як перешкоду, а як пригоду, в якій можна окунутися з самою головою.

Тому п'ятниця 8 грудня стало для мене дивовижною...