Стресогенність

Привіт друзі

Сьогоднішній пост хочу присвятити своєрідним роздумам стосовно питання стресогенності від неприйняття рішень. Якщо говорити простіше, то сьогодні хочу пописати про те, наскільки людині важко знаходитися в тій ситуації, коли вона остаточно не визначила для себе позицію стосовно того чи іншого питання.

Давайте ще простіше, наприклад, людина постає перед вибором, що їй зробити? Лягти поспати чи включити комп'ютер і подивитись серіал? Здавалось би, навіть цей невеликий вибір, уже викликає у людини дискомфорт, так як людина одночасно має два бажання і подивитись серіал і лягти поспати… Давайте ускладнимо цей простий приклад, який може здаватись дещо смішним.

Уявімо собі, що є людина, яка знаходиться в тій ситуації, коли все те чим вона займається, мало того що її дістало, так ще й НЕ приносе необхідної кількості ресурсів для того, щоб забезпечити свої основні життєві потреби.

Ну, тут можна і не уявляти… Зараз, навколо, таких людей дуже багато.

Ця людина постає перед вибором - кинути все те що їй дає ті ресурси, які вона вже має і почати вибудовувати свій новий шлях, чи все ж таки залишитись і паралельно намагатися шукати ще щось нове.

Та людина, яка постає перед таким вибором, що потрібно прийняти зважено, і від якого залежить її подальша доля і доля всіх оточуючих її людей - отримує колосальний стрес.

Питання (фактори, чинники), які породжують ось такі стресові ситуації називається стресогенними.

Як бути в такій ситуації?

Як би не було банально це констатувати, та найкращим виходом з такої ситуації буде прийняти остаточно БУДЬ-ЯКЕ рішення, і до останнього притримуватися його…

В цій ситуації є три варіанти:

• Перший варіант – терпіти.
• Другий варіант - щось змінювати.
• Третій варіант - вагатись в прийнятті рішення.

Так от, який би не був прийнятий варіант, перший чи другий, він буде однозначно правильним, так як людина прийнявши рішення зніме з себе величезний тягар.

Я думаю, ці основи психології повинні вивчати діти на початку цього життєвого шляху. З садочків чи з перших класів школи, для того щоб до своєї зрілості вже мати певний досвід того, як вирішувати складні життєві ситуації.

Я рідко говорю про своїх пацієнтів, та в цій ситуації, думаю я не порушу ніяких етичних норм, так як не буду вказувати що це за людина, та й навряд чи хтось із читачів, крім цієї людини, зможе ідентифікувати себе.

Так от, молодий чоловік, 30 з гаком років, прекрасно жив із дружиною та двома дітьми, розповідаючи усім те яка, вона (дружина) в нього прекрасна. Саме так ми з ним і познайомились до війни.

Хлопець трудяга ще той. Все що мав в своєму житті він здобув своїми руками. Побудував свій будинок, тримав своє господарство на якому і заробляв гроші.

Одного дня сталось так, що дружина захотіла змінити своє життя. Забрала дітей і поїхала за кордон до іншого з яким познайомилась в інтернеті. В умовах Війни це досить часта ситуація, яка неодноразово повторюється у багатьох українців.

Цей хлопець замість того щоб прийняти будь-яке із рішень дружини та дати її свободу і право вирішувати, як її жити, вже енний місяць страждає в роздумах, що ж йому робити? Чи намагатись повернути дружину, чи починати своє нове життя?

Ця людина застряла в цьому питанні і з кожним днем йому стає все гірше, гірше і гірше.

Як лікар, я розумію що будь-які медикаментозні препарати не зможуть прибрати причину його страждань. Тому що, його страждання - це результат його світогляду, через який він сприймає цей життєвий досвід. Він сам вирішує що ця життєва ситуація – потребує страждання з його сторони, от він і страждає. Це крайній приклад того, наскільки сильно невирішені питання являються стресогенними в нашому житті. Насправді, кожного дня людину оточує величезна купа питань над якими вона, хоча б на деякий час починає вагатися. Робити чи не робити? От чим більше в людини ось таких вагань - тим складніше цій людині впоратися з тими навантаженнями, які їм і приготувало життя.

Звідки породжуються ці сумніви?

Це також доволі очевидна ситуація. Чим краще розвинена людина, чим вище в неї рівень інтелекту - тим простіше їй мислити абстрактно, ставити себе на місце іншої людини, розвивати емпатичні здібності і здібності до аналізу ситуації. Простіше кажучи, всі наші сумніви - від нашого розуму. Недаром говорять, що найуспішнішими людьми являється ті, які в школі вчилися на двійки і трійки, а по житті ніколи не сумнівалися в тому що вони Best the best, а просто брали і пахали.

Тож, якщо ви ще сумніваєтеся над чимось – кидайте це гибле діло, приймайте якусь сторону, закачувати рукава і пахайте.

А щоб пост був більш презентабельний, я наповнив його фотографіями вечірніх хижаків, яких ой як багато в моєму регіоні. Ці малі їжачки завжди в русі. Я ще ні разу не зустрічав такого їжачка, який би застиг і довгий час знаходився на одному місці. Треба брати з них приклад. Менше думати і більше рухатись.

Дякую всім за увагу🙏 Особлива подяка тим, хто знаходить час читати мої пости і коментувати - Ви кращі💪