Ascent to Mountain Hoverla [2061 m] ⛰️ Сходження на г. Говерлу [2061 м]

г. Говерла, Україна

---

---

---

---

Привіт, друзі! Розкажу вам про те, як зійшла на гору Говерлу – найвищу точку України. Розташована вона в гірському масиві Чорногора на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Я вжила саме слово "зійшла", а не "підкорила", бо притримуюся думки, що така маленька істота, як людина, не може підкорити гору, якій мільйони років. Скоріше, гора дозволяє нам зійти на неї, люб'язно приймає у себе в гостях. Але аж ніяк не підкорюється нам.

Найрозповсюдженіша версія, що назва «Говерла» походить з румунської мови (howârla – «важкопрохідне підняття»). Але є й інші версії. Але я вірю в цю, бо:
1). підніматися мені і справді було важко!
2). за 17 км від Говерли вже Румунія.

Похід відбувся минулої суботи: 17.09.2022. Ми прокинулися о 7:00 ранку, зібралися, поснідали, і о 8:10 вже виїхали з Буковелю в намрямку бази "Заросляк", звідки і почали наше сходження.

На початку маршруту є сувенірний базарчик, там же продають і їжу, здають в оренду екіпірування. Ми взяли там напрокат трекінгові палиці, оскільки везти свої з дому я не захотіла. Оренда палиць: 50 грн (на сьогодні це 1,21 usd) + 200 грн застава.

Ми йшли групою 15 осіб – 13 туристів + 2 супроводжуючі (перша – Марійка, місцева, і остання – Альона, з вінницького турклубу).

Загалом, я поїхала в цю поїздку з подругою Ольою (зліва на фото нижче), тому і сходили на гору ми разом.

Заселфилися на маршруті до Говерли

Рівно о 10:30 ми почали свій маршрут. Погода обіцяла бути дощовою, тож всі одягли дощовики та гамаші. Але вже за кілька хвилин підйому ми почали знімати і дощовики, і курточки: стало неймовірно спекотно і парко, а дощу так і не було.

Брехати не буду: мені було дуже важко фізично. Дихалки ще вистачало, а от ноги відмовлялися йти на такий крутий підйом. Єдине радувало: що тривало сходження всього 2 години 40 хвилин.

Близько 13:10 я і Оля дошкандибали на вершину (Оля третьою з групи, а я четвертою). Оля засняла мої останні потуги, останні кроки на вершину⬇️

А я зафільмувала, як ми сіли на Говерлі перекусити⬇️ Оля каже щось на кшталт: Ми їмо яблуко вище всіх в Україні😆

Я вже казала, як нам пощастило з погодою? То от: скажу ще раз, що пощастило. Ніхто не вірив, що дощу не буде, це якесь чудо просто! Всі погодні сайти пророкували зливи!

А тепер ще кілька фото із самої вершини⬇️

О 13:45 ми почали спускатися вниз, щоб таки не натрапити на дощ на найважчому відрізку шляху (спуск доволі небезпечний під час дощу, адже грунт розмокає, і величезне каміння стає слизьким).

Близько 15 години ми натрапили на кущі чорниці, і зробили довгу паузу у спуску, щоб наїстися досхочу. Шкода, нема фото цих синіх-пресиніх губ і пальців😆 До речі, в Карпатах кажуть не "чорниці", а "афини". На Закарпатті ж кажуть "яфини".

Спустилися ми з Говерли о 16 год. з копійками (точно не фіксувала). Щойно спустилися, як почався дощик. Напилися на базарчику карпатського чаю, потім наливочки, закусили сухофруктами, і по-тихеньку пішли до автобуса – від'їздити до Буковелю назад.

Я дуже задоволена сходженням на Говерлу! Так, мені було важко, але стерпно. Варто було фізично трохи більше підготуватися до сходження, але в цілому я собою задоволена і так. Бажаю собі попереду нових вершин! Та і вам їх бажаю⛰️