Жінка і суперклей

Вітаю, друзі!

Погода милостиво зробила перерву в пару днів, але сьогодні нас знову заливає, а це означає, що всі мої садові плани накрилися мідним тазом. Я почуваюся героїнею старої гуморески і починаю всерйоз побоюватися, що "село Гадюкіно змиє".

Все, що мені залишається, це вивчати список осінніх садових робіт суто теоретично. Маю зізнатися, садівник я нікудишній, половину всього, що роблю, роблю неправильно. Ось тут у процесі вивчення теорії з'ясувала, що троянди, виявляється, восени краще не підрізати, а якщо й робити це, то зовсім перед холодами.

Проте ентузіазму мені позичати точно не треба, оскільки я належу до типу жінок, що мають невгамовну енергію, яка, якщо її вчасно не направити в мирне русло, легко і невимушено може розвалити весь будинок. Проте приручена, вона цілком здатна вирішити проблему електрифікації невеликого містечка.

Але ... ми ж легких шляхів не шукаємо! Тому час від часу я влипаю в абсолютно безглузді ситуації. Ось наприклад...

Того дня невгамовну енергію я ввімкнула ще вранці, намірившись перефарбувати віконні рами в ніжний фісташковий колір. Тому з самого ранку я цілеспрямовано покермувала у бік будівельного магазину. У результаті, різко загальмувавши, я винятково вдало вивернула вищезгаданий ніжний фісташковий на оббивку сидінь, що відразу зробило автомобільний інтер'єр вельми живеньким. Проте чоловіку нове оздоблення машини явно не дуже сподобалося, але недрукований текст він не озвучив, таким чином можна стверджувати, що він не сказав жодного слова. У той же час жіноча інтуїція підказала мені, що фарбування віконних рам зараз буде, скажімо так, не зовсім своєчасним.

Але чи заспокоїлася я, заливши машину фарбою? Та щаззз! У мене із собою ще дещо було! Клей! Супернетоксичний! Щоб дерева від шкідників захищати. Ідея була зухвало підглянута чи підслухана, вже не пам'ятаю, у кого. Клей я купила, зрозуміло, нишком, тому як чоловік на корені припинив би це неподобство. Коротше, поки він відтирав прекрасний фісташковий колір з оббивки автомобіля я, прихопивши суперклей, начепивши саму свою невинну фізіономію, прошмигнула в сад.

Моєю першою жертвою мала стати молода слива, яку, на мою думку, всякі там шкідники поїдом поїдали. Думка сливи щодо цього мною не враховувалася. Як з'ясувалося, клей, у свою чергу, не вважав за потрібне ознайомитися з моєю думкою щодо його належного використання.

Гидкий характер клею та повне ігнорування ним його ж власної інструкції не змусили на себе чекати. Замість того, щоб приклеїтися до стовбура вищезгаданої сливи красивою рівною стрічкою, як це було показано на барвистому малюнку, ця зараза намертво приклеїлася до моїх рук. Зробивши кілька безуспішних спроб все-таки перенести його на ствол дерева тепер вже з рук, я змушена була повернутися до будинку щою там якось вирішити цю проблему.

Але клей явно не мав наміру полегшувати мені життя! Поки я дісталася додому, до мене вже приклеїлася енна кількість гілочок і листочків. Клей чарівним магнітом притягував до себе все, що могло бути в принципі відокремлено від земної поверхні і більш-менш підходило за розміром.

Постаравшись прослизнути в будинок якомога тихіше, щоб чоловік не помітив, що мої подвиги не обмежилися фісташковою фарбою, я схопила білі паперові серветки, наївно вважаючи, що з їх допомогою зможу позбутися цього клятого продукту хімічної промисловості. Який там! Серветки мальовничими клаптиками, але досить рівно, приклеїлися до долонь, і мої руки почали нагадувати лапи хобіта-блондина!

Мило, пральний порошок, засіб для зняття лаку - клей мав твердий намір провести зі мною залишок життя.

І тут на нещасну мене звернули увагу якісь художні боги! На полиці сиротливо стояла пляшечка з суперрозчинником, куплена на настійну вимогу моєї дітки для моїх художніх експеріментів (мити кисті від фарби). Оскільки ціна у розчинника була від літака, кистям не дуже щастило з миттям. Але тут така ситуація... Чудовий розчинник, скажу я вам. Легко і невимушено він відмив триклятий клей, залишивши при цьому живий манікюр.

Щодо садових шкідників, то вони, швидше за все, померли від сміху, дивлячись на всю цю виставу.

Оскільки садові плани у мене просто космічні, а читати інструкції я, як і раніше, не люблю, не виключено, що і цієї осені на мене чекають нові садові пригоди 😉

А поки що я бажаю вам чудового вечора, сgокійної ночі і нехай ранок вівторка буде дійсно добрим