Все квітне поки я розгрібаю проблеми 🤓

Щось у мене життя як у тій дитячий казці: ніс витає у - хвіст увʼязне, хвіст випаду - ніс увʼязне. Чи то я планую якось по-дурному, чи в атмосфері щось не так. Але, як би там ні було, справи потроху розлюються.

Сьогодні завершила перший етап епопеї з імплантацією. Тепер перерва аж до кінця жовтня. Ну то добре, хоча б з цим розібралася. Не дуже уявляю, як я буду вигребти цей кредити, але сподіваюся, що Всесвіт пошле пару-трійку гарних замовлень.

Розібралася якось і з рештою замовлень. Одна з фірм, на яку працюю, пропонує виїхати на зиму за кордон, щоб працювати в гарних умовах. Але куди я поїду? У мене тут діти, друзі, собакси. А зі світлом і інтернетом якось розберемося.

Подивилася, як розрослися мої флокси. Я цього року до купала ще коріння, але прижилося лише одне. Шкода. Може, якщо фінанси дозволять, на осінь ще дозамовлю. Проте все одне сад крок за кроком починає ставати таким, про який я мріяла.

Почали квітнути також деревовидні гібіскуси. Взагалі-то вони мали бути різні, але коли я куповала ці, до була ще занадто довірлива. Зрештою отримала два абсолютно однакові. Ну то таке. Цього року я посадила ще один - білий, але на його цвітіння чекати ще два-три роки. А ось травʼянисті, аж три штуки, може й будуть квітнути вже цього року. Ну максимум - наступного. Ось якось так.

Сьогодні я в не дуже творчому настрої. Трохи втомилася. Та ще завтра гнати машину на СТО. Що мені там скажуть? Я розумію, що плановим то справа не обмежиться, а ось що там буде ще і во скільки це виллється- ще питання. Ми якось одночасно залишилися практично без машин - і я і подруга. Ну тобто їздити можна, але не бажано. А машина поза містом та ще й з тваринами - це must have. Скажемо, 25 кг зерна на себе не попреш. А якщо когось з собакс везти до ветклініки? Ну, завтра подивимось. Нам би хоч одну зробити на двох.