Хоча яка тут ідеальна краса, коли немає ремонту і можливості його зробити?

Як же я тебе розумію! Ми почали ремонт самотужки ще до війни (будинок був просто в жахливому стані). Частину встигли, потім війна, чоловіка подруги, який допомагав, мобілізували. Зараз він повернувся після поранення, ніяк не можемо хоч потроху почати щось робити. А коли воно таке страшненько (мабуть бачиш на деяких фотках), то хоч об стіну вбійся, а й чисте виглядає…. скажемо мʼяко - не дуже. Мене це страшенно пригнічує, іноді просто руки опускаються. Ще й собакси додають…. Їм поліну - вони завжди раді щось зламати, перегорнути, насвинячити.