Розумово ексклюзивне каченя

От думала сьогодні не писати. Почуваюся паршиво, очі закриваються самі, але спати не виходить, слабкість. Ну, весь комплект. Але поповзла зачиняти птахів й вирішила порахувати каченят. Сім! А має бути вісім.

Але, якщо один раз - це може й випадковість, то далі вже система. Тож я точно знаю, де шукати цього восьмого.

У мене по всьому двору стоять клітки. Там живуть мої рослинки, бо інакше їх сожруть 😁 І ось в одну таку клітку, де живе виноград, постійно залазить одне каченя. При цьому залазити він залазить, а вилізти - дупка застрягає.

А далі у нас все за схемою. Я починаю обережно діставати цього Вінні Пуха. Поруч стоїть мама-качка й матюкається мене, на чому світ стоїть. Біля вольєра сидять собакси й радіють, що в кіно про качок нарешті зʼявилася якась динаміка сюжету.

Я дістаю каченя й обережно відпускаю. Там мінімум три метра крупної сітки, де він проходить без жодних проблем. Але ніт! Він попадає рівно в ті 30 см, де з іншого боку теж стоїть дрібна сітка.

Далі все повторюється: я обережно чую руку, качка вже дуже зла й готова від жерти мені руку разом з сіткою, каченя …. Ну, каченя розумово ексклюзивне.

Нарешті я ловлю каченя і з другої спроби він примудряється попасти в ті три метри, де він має вільний прохід. Ага, дійсно важко. Хоча… я бачила таких, що так автомобілем кермують, тому нічому не дивуюся.

Собакси ще якийсь час спостерігають за сюжетом, але потім мабуть здогадуються, що, як в будь-якому пристойному серіалі це саме той найцікавіший момент, на якому серія має закінчитись й розчаровані йдуть спати.