Нарешті зібрала всю свою відвагу і зробила 😉 Ділюся враженнями

Даааааа) Другий рядок зубчиків, а ви як думали? Буду какакула… но тобто як акула 🦈 І покусаю собакс. А навіщо вони мене позавчора за целюліт цапнули?

Насправді, вийшло трохи по-дурному. А-Тося дуже любить ловити мене передніми зубами за подол плаття чи за шорти. Типа «ну маааааам». А тут собакса трошки промахнувся й не розрахував емоції. Ітог - маю філейну частину тіла з величезним синцем і зібраною шкірою. Ну, буває… Все б нічого, якби на сьогодні не була призначена операція. Зазвичай укус+спека=запалення. Але, на щастя, все обійшлося. І обійдеться далі, бо стоматолог прописав мені антибіотики, тож буду лікувати все і образу. Фото трохи погризеної філейной частини не викладаю з естетичних міркувань 😉

Щодо самої імплантації. Обіцяла поділитися враженнями, тож роблю.

Самий неприємний момент - це знеболювання. В принципі, як завжди при лікуванні зубів. Але тут вас накачають так, що взагалі нічого не відчувається. Мене щоправда додавали кілька разів, бо воно якось погано брало, але це може бути через антидепресанти. Решта - будете відчувати, що лікар щось робить, але болю не буде. Якщо імплантуєте низ - головне не вивихнути щелепу. Я коли про це подумала ледве стрималася, щоб не заржати. От, думаю, буде картина!

Верх - взагалі без проблем, низ трохи більш неприємно. Ну й звичайно багато залежить від обсягу. Якщо це один зуб - то процедура мало чим відрізняється від звичайного лікування. У мене були самі вреднючі жувальні зуби, тому, коли почала відходити анестезія, було трошки не дуже. Але майже одразу я прийняла пігулку знеболюючого (це було десь три години тому й поки ще все норм).

Ну й ще один неприємний момент - ціна. Я брала доволі бюджетні корейські імпланти по 14000. На щастя в нашій клініці можна робити оплату частинами, інакше, звичайно, такий обсяг мені б не потягнути, а робити краще або все одразу, або принаймні одну сторону, бо дали коронки будуть підгонятися під решту зубів і формуватися прикус.

Тож, кому треба - рішайтесь. Все не так жахливо, як здається, тим більше, що технології продовжують розвиватися. Звичайно є люди, яким пощастило з зубами. Мені - не дуже. Причому по дурі. Один зламала, коли в гороховому десерті опинилася кісточка від вишні, другій застудила. Ну я потім вік теж додає проблем, а від нього ніхто не застрахований. Але ми живемо в чудові часи, коли всі ці проблеми вирішуються.

Приємним завершенням всього цього стала злива! Коли я в обід їхала до Бучі я думала, що божечки, я ненормальна! Що я роблю! В таку спеку! Але коли я вийшла з клініки, почалася справжня чудова злива. Потім вона наздогнала мене вже вдома. Маю сказати, що це дуже все спростило.