Конкурс | Мій домашній улюбленець | Тиждень 5

Вітаю, друзі!

Сьогодні в конкурсі «Мій домашній улюбленець» від @o1eh у нас королівські особи! Ну це логічно, враховуючи нещодавну коронацію короля Карла в Великобританії. А ми чим гірше? У нас теж є своя «плінцеска-кулулєвішна» Бісквітний Тюлень (Biscuit Seal). По-домашньому просто Печенька.

Я мабуть уже казала, що Печенька це одна з двох моїх молодших собакс. А точніше - передмолодша. Як і багатьох інших ми знайшли її прямо на дорозі. Але хозяєва у неї все ж такі були. Ну як хозяєва… безвідповідальні особи, які замість того, щоб стерилізувати свою собаку просто дозволяють їй безконтрольно розмножуватись. Ні-ні, це не була випадковість, яка може трапитись з будь-ким. За ті два роки, що Печенька живе з нами, там було ще кілька цуценят.

Печенька мабуть теж все це розуміла, хоча і була ще дуже маленька, і вирішила взяти власне прилаштування в свої лапи, а якщо казати простіше - просто вибігла нам під колеса. Звичайно ж повз маленького цуценя на дорозі ми не проїхали. Версія була одна - цуценя вибігло з конкретного будинку. Оскільки нас ніхто не відчинив, ми вирішили залишити записку. Щоправда, наші думки щодо її змісту розійшлися. Мені подобався варіант: "Ваше цуценя у нас! Принесить 5000 доларів" ну і мдалі як там зазвичай пишеться. Замість цього подруга залишила номер телефону.

Через деякий час нам зателефонували і ми повезли малечу назад. Так, сказали нам, цуценя вилетіло через диру в паркані, воно весь час так робить отже ви її наступного разу не забирайте! Зашибись круто! А що, так можна було? А диру чимось закрити- ні? Я вже відкрила було рота, щоб все це озвучити, але з подивом почула власні слова: "Так що, вона вам не потрібна?" Хочете - забирайте, - була відповідь.

Інші собакси поставилися до малої з прихідьністю, ну це і не дивно: маля є маля. Печенька в свою чергу продемонструвала здорову психіку і повну відсутність страху. Звичайно я з неї, як кажуть, очей не спускала, але все було добре, ніхто навіть не намагався її образити, а Чучундра взагалі відверто виказала бажання ненькати малу. Ну що ж, поміч ніколи не зайва, особливо коли стосується догляду на цуценятами.

Печенька виявилася дійсно чудовим створінням. Вона дуже розумна і чемна, тому ми називаємо її нашою принцескою. Вона товаришує і з іншими собаксами і з кішками, обожнює грітися на сонечку, а спить виключно біля мене.

Хоча час від часу в ній такі прокидаються королівські капризи і вона вирішує, що застрибувати на кровать самостійно це пряме порушення придворного етикету. Тоді вона буде стояти біля ліжка і всім своїм видом демонструвати незадоволення поведінкою челяді (тобто моєю).