• Al-Russiastan ☠️ Terrorist state | Essay contest by @andrea.boji
Сьогодні я приймаю участь у конкурсі:
• "RUSSIA IS A TERRORIST STATE | ESSAY CONTEST" від @antorv.
Закликаю долучитися до цього важливого конкурсу всіх українців, а також наших іноземних друзів!
Приєднуйтеся до висвітлення правди про війну в Україні, та злочини Російської Федерації на території нашої країни.
Сподіваюсь моя прев'ю не налякала вас, але саме так я бачу нашого ворога. Ми маємо справу з черговим втіленням диявола на планеті Земля.
Раніше, коли звучали слова ТЕРОРИЗМ, або ТЕРОРИСТИ, всі ми уявляли бороданів з Аль-Каїди, ІДІЛ, або ж Талібану, які неодноразово наносили удари по США і грозилися створити ісламський халіфат, дорога до якого пролягала через священний для них джихад, вистелений трупами невинних людей, які стояли у них на шляху, і не важливо хто... жінки, діти, старші люди. Всіх знищували, катували, ґвалтували, принижували.
Заради своєї ілюзорної цілі можна піти абсолютно на все. Воно ж того варте, правда?...
Мабуть, так думав й ще один пуп землі, що замислив створити особистий халіфат за рахунок інших.
Організм по імені Володя почав втілювати в життя свої вологі, пострадянські фантазії, щедро змащуючи цю криваву, терористичну машину гігантськими об'ємами людської крові.
Наша війна - це найбільша війна в Європі з часів Другої Світової.
Це велике випробування... але в протистоянні добра і зла, світлі душі завжди одержують верх! Потрібен тільки час.
Я не можу розказати про всі злочини РФ в нашій країні, їх надто багато, тому сьогодні я трохи розкажу про свою Сумщину, про моє місто Суми, де я жив і живу з першого дня війни.
Перші дні війни були найбільш напружені, треба було звикати до нової реальності.
Наша область була майже повністю окупована на піку ворожого наступу, але місто залишилось під нашим контролем, хоч і було в облозі. На територію міста все ж інколи вдавалося прорватися деяким супостатам, але вони не довго жили.
Завдяки нашим бійцям і вищим силам ми залишилися вільними. Хоча були значні ризики, що наше місто можуть просто зрівняти з землею... і я думав про це, але на щастя обійшлося.
В кінці відео є жорсткі матеріали. Не дивіться, якщо маєте тонку психіку.
Перші вибухи я почув на 3-4 день війни, на околицях міста вже стояли росіяни.
Щоб ви розуміли, місто у нас маленьке, якщо стається вибух, то його чутно майже скрізь у місті.
Одне з перших авіабомбардувань сталося якраз в цей перший час. Вночі літак пролетів над містом і зкинув авіабомбу.
Вранці вже всі знали, що прилетіло по околиці міста, в приватний сектор. Загинули діти та їх батьки...
Через деякий час, коли домовилися про гуманітарний коридор для евакуації населення, багато хто з людей виїхали з міста. Люди боялися за життя своїх близьких та дітей.
У нас тоді десь більше половини під'їзду виїхало з Сум, здебільшого в західні області.
Були у нас й значні проблеми з товарами. До міста просто нічого не могло заїхати.
Досить напружені часи були...
Вже після блокади, місто почало оживати. На полицях магазинів з'явилося більше товару, і навіть ковбаса)... якої більше місяця ніхто не їв. Пам'ятаю, як всі на районі бігали і ділилися радістю, що змогли купити ковбаси, а інші дивилися на ту ковбасу і бігли до магазину, в надії, що і їм дістанеться)
Я тоді теж купив палку, це були неймовірні відчуття, неначе я виграв мільйон в лотерею!)..
Деякі з обстрілів міста несли за собою значні ризики для всіх...
Пожежа на відео - це результат артобстрілу міста. У нас тоді пів міста бачило небо світло-чорного кольору. Клуби диму піднялися на неймовірну висоту, я такого ще не бачив...
Не так далеко від нашого району є велике підприємство - СУМИХІМПРОМ. Після чергового артобстрілу, мені прийшло повідомлення про витік аміаку з підприємства, по якому влучили...
На щастя, знову відбулося диво і ми не склеїли ласти. Був дуже вдалий напрям вітру і всю ту гидоту віднесло подалі від міста, а ремонтники швидко ліквідували загрозу.
Також були дуже сильні обстріли об'єктів інфраструктури пов'язаних з військовими. Дуже сильно били по Сумській військовій частині, а також по АртУчилищу, від якого залишилося те, що ви бачите на відео.
В тому ж районі росіяни значними силами намагалися прорватися в місто однієї дуже гучної ночі, але не щастить їм у нас в Сумах)... Нічого у них не вийшло.
Вже мабуть всі знають, що це за місто і що воно пережило...
У мене є гарний знайомий з цього міста. Ми іноді спілкувалися в Телеграмі, навіть в ті часи, під час обстрілів. Ділилися враженнями та надіями.
Він, як і інші мешканці цього міста пережив неймовірні події. Їх обстрілювали вакуумними бомбами.. він навіть навчився відрізняти по звуку саме цю зброю. Казав, що звучить вона страшно...
На щастя, він і його сім'я вижили, але мама і сестра трохи ментально постраждали...
Доброта і щедрість наших людей просто вражає, навіть в найгірші часи ми всім ділилися один з одним і допомагали ЗСУ, я в тому числі. Хотілося б допомогти всім, але на жаль, я не маю таких великих можливостей, хоча і працюю над цим!)
Я не знаю скільки буде тривати війна, але я знаю, хто в ній одержить перемогу. Мені цього достатньо, а все інше можна пережити. Справа часу.
Маємо бути готові до всього, шлях у нас нелегкий, але він вартий того, щоб за нього боротися.
Як казав Арестович - у Сумах кожному зірка Героя. Тяжкувато було то да, та й зараз вже дістали сьогодні на Харків дев'ять ракет і в наш район знов велика частка. Салтівка теж потерпає, дістають рсзв. Дістало звісно, а те що країна терорист, так це так, які вже докази їх вже дівати нікуди. Кожен день перебирати спомини чи те що творили і творять ці створіння по звісткам смі. Падлюки
Так, Харкову зараз дуже нелегко... Чого вони вз'їлися на це місто, гниди!..
Тримайтеся всі! ✊ Ми з вами!
Харків для мене далеко не останнє місто, я часто бував у вас, навіть жив деякий час. Здається якраз на Салтівці, але точно не пам'ятаю. Вулиця Блюхера)
Е така вулиця, пуляють ночами, грюкає голосно, нерви щекоче добре, особливо коли сполох ракети вилазе і в сторону міста починає прямувати, підльоті 45 сек, і х.. його знає куди
Тяжко і боляче читати. Дякую за участь. Нехай ворогам все зло вернеться сторицею.
Що було, те було. Переживемо. Дякую за важливий конкурс!
А Рашастан в один прекрасний день повернеться до свого істинного дому - печери!)
Немає слів😔
Так, інколи життя б'є лопатою по голові.. Але лопата не в курсі, що голови у нас твердіші за неї!)