• Топ-фільм 📺
Вітання, друзі ✌️
Сьогодні також пролітаю з конкурсом, бо знову книги... але це не завадить мені розказати вам про ще один класний мувік 😏
Серед того списку переглянутих за минулі сім днів фільмів було кілька гарних стрічок, які б могли зайняти своє гідне місце в цьому пості, але одна з них все ж вирізнилася на загальному плані...
Сьогодні мова піде про дуже драматичний трилер «Парфумер: Історія одного вбивці» від режисера Тома Тиквера, що знятий за однойменним романом Патріка Зюскінда опублікованого в 1985 році.
До речі, на початку 2000-х років за екранізацію хотів взятися сам Рідлі Скотт, але не вийшло... В тім, Тиквер також відпрацював по максимуму... як мені здається)
Оригінальна назва | Das Parfum. Die Geschichte eines Mörders |
---|---|
Рік | 2006 |
Жанр | трилер, драма, фантастика |
У ролях | ⭐ Бен Вішоу ⭐ Алан Рікман ⭐ Рейчел Херд-Вуд ⭐ Дастін Гоффман |
Вперше я побачив мувік десь в 2010 році і тоді просто випав з нього... він проникнув глибоко в мій розум і я ще дуже довго відчував його "запах".
Кіно сильне та надзвичайно атмосферне, але не для всіх. Є багато неприємних сцен.
Недавній перегляд освіжив мої враження про фільм, якого я не бачив дуже багато років... І він викликає ті ж самі емоції, що і тоді...
Дія фільму відбувається в 1738 році у Парижі. На місцевому рибному базарі під прилавком у бруді та смороді народжується нова людина - Жан Батіст Гренуй. Його одразу ж викидають наче непотріб до купи рибних тельбухів. Шок у немовляти змушує його відкрити в собі дар до фантастичного нюху... мале намагається відторгнути всі ці запахи аби просто не задихнутися.
Гренуй опиняється в дитячому притулку, де проходять його вкрай неприємні роки посеред жорстоких вовченят.
Хлопець підріс і його віддають на роботу до одного пана, на якого він буде працювати ще багато років. Життя Гренуя змінюється в один момент, коли той вперше чує аромат парфумів, що доноситься до його чутливого носа за кілька вулиць. Хлопець забуває про все і наче тварина намагається знайти епіцентр дурманящого аромату. Ніс приводить його до лавки італійського парфумера Бальдіні. Наш герой просить чоловіка навчити його мистецтву змішування та зберігання ароматів. Спочатку хлопець отримує відмову, але після тесту... Бальдіні розуміє, що молодий чоловік є генієм. Він викупляє хлопця та бере собі в учні.
Пізніше, нав'язливі та одержимі ідеї Гренуя приводять його до Грасу, звідки випускають найкращих парфумерів Парижу.
Вирішальний та непоправний розлом в психіці Гренуя стається коли той відчуває запах красивої дівчини... в його голові виникають страшні ідеї... які він майже одразу втілює в життя.
Весь його розум захоплює тільки одна одержима ідея - створити єдиний у своєму роді аромат, що здатен закохувати, зводити з розуму, та вводити людей в стан наркотичної ейфорії та райського блаженства (тим самим підкоряючи їх). А для цього треба лише поєднати запахи тринадцяти дівчат... які звісно ж не виживають після процедури вилучення з них аромату.
В містечку починається паніка через виявлені на вулицях трупи молодих дівчат.... все ж через якийсь час Гренуя ловлять і засуджують до страти...
Натовп жадає смерті для малого антихриста, але після помаху ним ганчірки просякнутої диявольським ароматом, люди впадають в ейфорію і визнають злодюгу невинним...
Гренуй тікає до Парижу.
Настає момент прозріння. Він усвідомлює ким став та скільки болю заподіяв. Розуміє, що його ніколи не будуть любити... а це саме та річ, яку він жадібно шукав з перших секунд свого народження і до цього моменту... Не в силах продовжувати своє існування він виливає на себе увесь флакон "парфуму" та приймає звільняючу смерть від озвірілого від кохання до нього натовпу безхатьків. Гренуй зникає практично в тому ж самому місці, де й з'явився на цей світ...
Фільм викликає двоякі відчути. З одного боку головного героя дуже жаль... він виріс без материнської любові та на протязі всього життя був жертвою знущань і ненависті. З іншого боку, дії які він скоїв не мають прощення.
Це сумна історія про самотню та нещасну людину, яка хотіла лише любові, але не знала, як її отримати та виразити.
Картина важка, але втримує інтерес до себе до останньої хвилини.
До речі, Франція 18-го сторіччя відтворена просто фантастично. За це окрема висока оцінка!
На цьому все. До зустрічі наступного вівторка, кінолюбителі ;)
Дякую що завітали до мене 😏
Гарного дня, друзі 🍀
Ось цю сцену гарно запамʼятала, дуже вразила емоційно.
І останню з «масовим лібідо» 😅
Гарний опис. Аплодую стоячи. Молодець.
Дякую, Наташ ;)
Так, сценка жорстка 😅 Перший і останній раз бачив суїцид через любовний канібалізм 😆 Це навіть звучить дивно...
Congratulations on bringing a quality content. You have earned a positive vote from team 2, and it is delivered by @starrchris.
Many Blessings...🙏🏻
Thank you ;)
Have a great day 🍀