The Diary Game: розбір завалів в академії Бойчука/clearing the rubble at the Boychuk Academy (UA/EN)

Привіт усім!
Минулі вихідні видалися незвичними: по-перше, якась аномальна спека, у Києві було аж 26 градусів тепла. Я аж розгубилася, адже ще декілька днів тому носила осіннє пальто та ботинки, а тут уже можна мало не босоніжки з легкою сукнею вдягати. Хоч тепло і радує, але все ж якось незвично. По-друге, я вперше брала участь у толоці. Саме про останнє я і хотіла розповісти.
Минулого понеділка, у самий розпал робочого дня ворог вкотре завдав ракетного удару по наших містах, на цей раз ще більш потужною зброєю. Тоді ж "прилетіло" по академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Бойчука. І уявіть: робочий день, через 10 секунд після оголошення тривоги чути потужні вибухи. Я сама працюю в університеті у центрі столиці, і коли бачиш одразу в новинах, що уламок впав на навчальний заклад, стає не по собі. За цей час ну просто нереально спуститися в безпечне місце, якби не старався.
На жаль, частину академії зруйновано, але дуже радує, що без постраждалих.

У п'ятницю офіційна сторінка академії виклала пост, де оголошувала про "Бойчуківську толоку", до якої можуть приєднатися всі бажаючі. Зрозуміло, що на місці вже працювали служби, але все ж завали і купа сміття навколо лишилась, а тому академія просила допомоги в розборі цього всього.
Ми зі студентським активом мого факультету одразу зреагували і попередньо погодивши дії з керівництвом, вирішили долучитися.

І от в суботу, ми з моїм хлопцем і інші студенти мого інституту вирушили до академії.
По приїзду я одразу була вражена тим, скільки людей зібралося довкола, а це і студенти закладу, випускники, їх друзі, сім'ї, студенти інших університетів та проактивні громадяни. Щоб ви розуміли масштаби, то ми з хлопцем прийшли за 30 після початку прибирання, а вже особливо не було роботи. Така віддача дійсно вражає.
По фото ви можете побачити наслідки падіння уламку, але на справді, дуже пощастило, що він упав на добудову до основного корпусу, і головна конструкція ціла.
Загалом, працювали ми не довго, десь 1,5 години, адже через кількість людей.

все йшло дуже швидко. Особисто я згрібала скло та частини від того, що раніше було стіною будівлі з подвір'я.
Ось так минув перший теплий день цього року.

Hello, everyone!
Last weekend was unusual: firstly, it was a bit of an abnormal heat wave, with a temperature of 26 degrees Celsius in Kyiv. I was confused, because just a few days ago I was wearing an autumn coat and boots, and now I can almost wear sandals with a light dress. Although it was warm and pleasant, it was still somehow unusual. Secondly, it was the first time I took part in a clean-up day. It is about the latter that I wanted to talk about.
Last Monday, in the middle of the working day, the enemy once again launched a missile attack on our cities, this time with even more powerful weapons. At the same time, it hit the Boychuk Academy of Decorative and Applied Arts and Design. And imagine: a working day, 10 seconds after the alarm was sounded, powerful explosions were heard. I myself work at a university in the centre of the capital, and when you see on the news that a piece of debris has fallen on an educational institution, you feel uneasy. During this time, it is simply unrealistic to go down to a safe place, no matter how hard you try.
Unfortunately, part of the academy was destroyed, but I am very happy that there were no injuries.
On Friday, the official page of the academy posted a post announcing the "Boychuk's clean-up", which everyone could join. It was clear that the services had already been working at the site, but there was still rubble and a lot of rubbish around, so the academy asked for help in clearing it all up.
The student activists of my faculty and I immediately reacted and decided to join in after coordinating our actions with the management.
So, on Saturday, my boyfriend and I and other students from my institute went to the academy.
Upon arrival, I was immediately struck by how many people had gathered around, including students, alumni, their friends, families, students from other universities and proactive citizens. To give you an idea of the scale, my boyfriend and I came 30 minutes after the start of the clean-up, and we didn't have much work to do. Such a return is really impressive.
You can see from the photo the consequences of the fall of the debris, but in fact, it was very lucky that it fell on the extension to the main building, and the main structure is intact.
In general, we did not work for long, about 1.5 hours, because of the number of people.