THE DIARY GAME: 04 серпня 2022р.

Привіт усім!

Сьогодні ніч теж була "весела". Звикнути до війни не можливо…
Мені вдалося поспати вдень, бо не відомо яка буде ця ніч.

Прокинулась зранку, приготувала сніданок і дивилася новини. Передзвонювалась з друзями, питала як вони себе почувають, та й усяке. Подивилася на підлогу, вона в пилюзі. То ж тепер треба прибрати. А тут і батько приїхав, забрав малого до себе додому. Тож в мене є час щоб поприбирати.

Батько приніс з дачі кукурудзу. Поставила варити. Поки вона ще лежала на підлозі, коти прийшли її куштувати)).

Варення ще стоїть не підписане і не в коморі теж треба прибрати.

А тут дивлюся, коти балуються в чистій і сухій ванні. Крутилися і переверталися на всякі смаки)). Смішно було на них дивитися.

Чую на вулиці батько і син щось сперечаються. Що там таке? Брудні колеса на велосипеді. Зрозуміло)). Малий їздив по грязюці. В нас ще не встигла просохнуть земля від дощу. Дзвонять мені і кажуть, давай неси відро з водою. Я й принесла, подивилася на колеса і зробила вердікт, що можна не мити. А малий казав, що найшов калюжу і проїхався по ній, та й колеса помились. Дід цього не бачив. Понесли велосипед додому. Поставили у коридор, але потім переставляємо його в кімнату, бо в коридорі кожного вечора стелю імпровізоване ліжко, це типу схованка від пострілів. У нас бомбосховищ нема, тай не встигли б ми туди добігти. Сирена не гуде при авто пострілах. Хто ж знав що так буде…

А ще цікаво те, що нас попередили, щоб ми скупилися на три дні і не виходили з дому.Чи це спасе... Поряд з нами село, то попали в домівки і постраждали люди. Тепер вирішують питання де їх селити. Так що ховайся не ховайся - як рулетка, прилетить не прилетить...

А в мене поруч посилилася переселенка з Лисичанська. Така спокійна і хороша тітка. Виявилось що вона спочатку жила у своїх родичів і не захотіла їх стісняти і шукала квартиру. Жила до цього на одній площадці з моїми батьками. І тут так було смішно, що ми піднімає до своєї квартири і вона виходить з сусідських дверей у мене в під’їзді. Вона так переживала, що не кого не знає, а тут її вже знають)). Посміялися з нею. Я їй розповіла де що у нас знаходиться, де сидять тітки на лавках і де крамниці. Вона була дуже задоволена та я теж)).

Так і пройшов в мене день. Зараз буду готувати вечерю. Не знаю що буде. Покажу вам горщики з картоплею, які я готувала вчора ввечері)).

Ось такі справи.