The Diary Game : 18-19/07/2022 : Ковбасить після бустера

Лежу пластом, а вікно відкрите: за вікном чути, як малявки під під'їздом співають "...а ми тую червону калину підіймемо!".

Чого пластом? Бо вчора зробила бустерну дозу вакцини Pfizer, то все тіло як ватне, кості ломить.

Вчора, в понеділок, я була ще в Кам'янці. Прокинулася і поперлась в лікарню по щеплення. Потім гуляла по центру міста, виконувала завдання з моніторингу цін для застосунку Premise. До чечі, перші зароблені гроші я так і не змогла вивести – вони просто зникли під час транзакції з Coinbase Wallet на Kuna🤷🏼‍♀️ Наступного разу виводитиму через Payoneer (але для цього треба поновити картку Приватбанку, і треба йти у відділення, бо в них непідтверджені дані про мою особу). Ех.

Мій Кам'янець

Потім поблукала по парку, там UNICEF розмістили палатки для занять із внутрішньо переміщеними дітками:

В бадмінтон навіть можна пограти

Потім зайшла в перукарню, обчикрижила трохи кінчики. Стало легше. 100 грн за стрижку.

Додому повернулася близько 13 години, сіла працювати на віддаленому. Рука почала поболювати на місці вакцинації.

На 20:25 пішла на потяг до Києва: бай-бай, рідне місто. Мама вже цього разу не плакала, вже звикла, що вона сама, зі Скубі.

В поїзді було дуже спекотно, прямо не було чим дихати. І ломота в тілі почалася... То це не нічка була, а жах.

Потяг прибув до Києва о 6:22. В 6:55 я вже була вдома, і лягла досипати. Підняти себе змогла себе аж в 10:30 – бо телеграм вже розривався від робочих завдань.

Отак правдами-неправдами я сьогодні і пропрацювала прямо з ліжка. А в 17:00 пішла на Нову пошту, там футболка прийшла з авторським принтом, я писала про це тут:

А ще помітила, що підстригли мене якось кривувато... Тре буде рівняти. Фак.

Продовжую лежати на ліжку з ломотою в тілі (але вже меншою). Якщо завтра все буде добре, поїду здавати кров у військовий госпіталь для наших Воїнів.

Обійняла вас, побачимось💙💛