Contest - "Object of the Week" #42: Road

^{Лісова дорога біля нашого будинку. Тут до війни ми гуляли з нашими собаксами.}

Вітаю, друзі!

Цей допис - мій внесок в контест Об'єкт тижня від @strecoza.

Правила тут

Дорога це особливий об'єкт. Як людина, яка цікавиться всім, що пов'язано із символізмом, ритуалами та іншим подібним (без фанатизму, звичайно, а більше для загального розвитку), я вирішила провести невелике дослідження.

^{Лісова дорога це щось особливе. Це місце сили, роздумів та покою}

Так, наприклад, Дарина Троцан в своій статті "Символика дороги в традиційних українських обрядах народження та хрестин", хоча і робить багато відступів, ймовірно пов'язаних з бажанням надати статті необхідний для наукової публікації обсяг, але деякі цікаві тези щодо саме дороги все-таки надає:

У системі традиційних уявлень українців дорога займає особливе місце. ... Дорога в народній свідомості співвідноситься із життєвим шляхом. Саме тому, її символіка здебільшого проявляється у ритуалах, пов'язаних із головними подіями в житті кожної людини, такими як народження, весілля та смерть. Відповідно до концепції французького вченого Арнольда ван Геннепа вони являють собою "обряди переходу" (les rites des passage) – критичні рубежі, які дозволяють людині перейти з одного стану в інший.

^{Дорога на Київ одразу після окупації. Дороги бувають різні....}

Особливе місце у символізмі доріг належить перехрестям.

Семантика дороги найчастіше проявляється на перетині двох або більше доріг. В народній традиції перехрестя уявлялося небезпечним, "нечистим" місцем – сакральним із негативною ознакою. Вважалося, що це зона між двома світами – "своїм" та "чужим", через яку могли здійснюватися контакти із міфологічними персонажами.

^{Кого тільки не зустрінеш на дорозі}

А ось ще цікавий момент:

Семантика дороги особливо проявлялася під час обряду хрестин. Шлях від дому до церкви уявлявся дуже небезпечним локусом. ... Велику увагу приділяли вибору дороги, по якій їхали або йшли до церкви і назад, оскільки вона співвідносилася із життєвим шляхом дитини. Цей шлях намагалися подолати дуже швидко, не забуваючи на кожному перехресті кидали хліб із сіллю у якості оберегу . Цікавим є обряд, коли баба-повитуха в кінець рушника, яким накривали новонародженого, прив'язувала шматок хліба та цеглини, що відвалилась від печі, які по дорозі до церкви хрещені батьки повинні були кинути через голову. Після обряду хрещення так само скоріше поверталися додому. Крім того, було прийнято йти з дитиною після хрещення із церкви іншою дорогою для того, щоб збити зі шляху смерть, хвороби і нещастя.

^{Залізничний переїзд на в'їзді до нашого селища.}

Дійсно, ми часто описуємо життя як "шлях" - життєвий шлях. Да і сама дорога, як все, що пов'язано із переміщенням у просторі, завжди несе з собою зміни. Крім того, у багатьох звичаях звертається увага на беззахістність мандруючого, саме тому йому часто надається карт-бланш у діях, спрямованих на захист його життя та майна. Це, до речі, мало опосередкований прояв в праві стародавнього світу. Наприклад, у Римському приватному праві існувала презумпція вини власників постоялих дворів з шкоду, спричинену життю та майну відвідувачів.

_{Єдине місце, де був зв'язок під час окупації - єдиний шлях зв'язатися з рідними. Дорога теж} ^{має свою долю}

^{Наявність дороги не завжди очевидна. Часто її треба прокладати самостійно.}

^{Кожен має свою дорогу. Те, що для вас стежка – для когось цілий світ.}