| It seems that growing a garden is something fantastic. When you are still a child, the time interval measured over decades does not fit into your head. However, when you grow older and your own children appear, you realize that for two decades, this is not so much, it's just a great time period of your life. However, you already know clearly that this is a segment, and not a ray and you are sad. However, looking at your daughter who runs an orchard, which twenty years ago was still a row of newly planted trees, then in your feelings, light emotions already prevail. This is a real life, ambiguous, difficult, but beautiful and you must live every moment. | Здається, що виростити сад - це щось фантастичне. Коли ти ще дитина, то проміжок часу, який вимірюється десятиліттями, не вкладається у твоїй голові. Проте коли ти дорослішаєш і у тебе з'являються власні діти, ти розумієш що два десятки років - це не так вже й багато, це просто великий часовий відрізок твого життя. Проте ти вже чітко знаєш, що це відрізок, а не промінь і тобі стає сумно. Проте дивлячись на свою донечку, яка біжить фруктовим садом, який двадцять років тому був ще рядом щойно посаджених дерев, то у твоїх почуттях світлі емоції вже переважають. Таке справжнє життя, неоднозначне, складне, але прекрасне і треба жити кожною миттю. |
