THE DIARY GAME : 27/10/2020 : Самоізоляція

Температура не підвищена

---

Все, що я робила з медичних процедур вчора, до одного місця тепер: з covid-19 мене не оформлять на операцію. Ні в якому разі. І на колоноскопію я не маю права йти. Вирішила, що почну всіх сповіщати про свій стан о 7 ранку. Так і зробила. Написала хірургу в телеграм. Відповідь:

В лікарню поки що не їдьте, залишайтесь на зв‘язку; повторіть тест через тиждень; у разі якщо будет погіршуватись стан, телефонуйте щось точно вигадаємо

---

"Щось" точно вигадаємо… Як обнадійливо.

Відповідь Наталії П. прийшла аж о 9 ранку:

Возьмите грипп хель 1 т 3 раза
Если будут боли вызывайте скорую помощь

---

Це ж називається, що на мене тепер всім насрати, так? Що моя ургентна ситуація більше ніфіга не ургентна? Я набрала її. Не відповіла. І не перенабрала мене…
Мене злили! І таке абсолютно не заспокоює!!!

А що далі? Пишу Насті про свій результат тестування. Бо ми вчора контактували, а вона вагітна. Настя трохи лякається. А я що можу… Воно безсимптомне!

Пишу на роботу: моїй керівниці, її асистентці та в наш корпоративний медцентр. З медцентру телефонують (в нас є епідеміолог), хочуть чути деталі. Кажуть, що я не могла заразитись, як вважаю, 1-5 днів тому десь по лікарнях, тому що ПЛР позитивний тільки тоді, коли вірус в організмі вже довго, хоча б тиждень. Ну, не знаю, звідки мені володіти такою інформацією, коли відбулось зараження! Наш 10-й поверх офісу вирішать потім все одно продезінфікувати.

Далі Грішка зателефонував нашій сімейній лікарці, скинув дані, попросив оформити нам лікарняний. Сам пішов здавати тест на covid-19.

Я неспішно поїла (чистий кишечник більше непотрібний), попила кави. Прислухалась до тягучого відчуття у правому яєчнику… Ніби, не болить. "Тягне", як і вчора. Заспокоївшись, почала телефонувати в приватні гінекології: візьмете з ковідом? Ніхто не готовий, ніхто не візьме.

Потім повернувся Грішка: з торбою їжі. І теж підключився до пошуків відповіді: де оперують невідкладні випадки в пацієнтів з коронавірусом. Ні-фі-га.

Я почала вже навіть "домовлятися" зі своїм яєчником, щоб "почекав" тижні 2-3, і не болів. Не знаю, чи послухає...

Потім було безліч телефонних розмов з друзями і колегами. То там якийсь контакт дали, то там… Всі допомагають, як можуть.

І от я вже переписуюсь із завідувачем хірургії Ірпінської міської лікарні в місті Буча. Випадково в інтернеті знайшла контакт хірурга, який ось дав номер цього завідувача! 👍- ось така людина! Скинула йому всі аналізи-діагнози на вайбер. Він вивчив, сам перетелефонував, заспокоїв, людяно поговорив зі мною. Каже, що, судячи з усього, перекрут частковий стався, може і через пухлину. Звідти і біль був. Але зараз має такий вигляд, що розкрутилось назад. Бо якби не розкрутилось, то був би некроз, перитоніт і висока температура. Каже, в будь-який час доби телефонуйте, якщо буде погіршення, пораджу щось. Як же він мене заспокоїв!!! Попросила номер його картки для "подяки" за онлайн-консультацію. Відповів, що ні в якому разі, і що не в грошах щастя! Ви уявляєте? Повна протилежність лікарям з Інституту раку.

Ох, цей інститут… Я відкрила відгуки про цю Наталю П. і просто очманіла: вона нелюд. Барига, без хабарів довго не назначає онкохворим лікування, завжди хамовита і зверхня. Хіміотерапію якось там теж корупційним шляхом назначає… Але як про хірурга поганих відгуків нема… Теж мені лікарка Хаусиха.

Тому я просто чекаю поки: заболить чи не заболить. В мене немає вибору. В п'ятницю хочу перездати ПЛР-тест… А раптом хибний.

---

Багато пити - чи не єдине, що я можу робити для одужання...