THE DIARY GAME : 15/01/2021 : A January's Day

Привіт усім!👋

Найперше, хочу подякувати @knopka145 за прекрасну ініціативу у нашій Спільноті — ініціативу провести конкурс домашніх рослин Steem Plants🌵
На разі ми дякуємо також єдиному спонсору конкурсу, який погодився надати винагороди призерам — це @yura77 🤜🤛
Якщо @steemcurator01, @steemcurator02 та @steemitblog погодяться підтримати конкурс, можна було б розширити число конкурсантів. Або проводити конкурс неодноразово 🙌 Наша спільнота дуже на це сподівається і буде вдячною за співпрацю.
Особисто я вже знаю, що точно братиму участь — у мене вдома є аж 2 вазони😅

---

15 січня настало для мене об 00:00 год., в ванній кімнаті на підлозі. Сиділа я там з книжкою, бо Грішка ляг спати. А будь-якого світла він не переносить. І раз йому вже рано вставати і йти на роботу (а мені — ні), я поступилася своїм комфортом, і пошурувала читати у ванну на килимок😅

Я мусила дочитати цю книжку, якою жила вже п'ятий день: бо всі мої думки були тільки про неї:

Hanya Yanagihara, 'A Little Life'

У книжці майже 700 сторінок, той ще талмуд. Тож на прочитання знадобилося аж 5 ночей (і частково днів). Це неймовірна історія, я ніколи не читала раніше нічого подібного. Безмірна емпатія, людська жорстокість, новий вид взаємин (щось середнє між друзями та подружжям) — це все у романі "Маленьке життя".

Книга російською, позичена у колеги. Я рада, що змогла знайти час у відпустці на прочитання, інакше читання по вечорах буднів затяглося б на довгі місяці.

Коли я закінчила читати, була четверта ранку. Від сліз я так запухла, що вже ледь бачила літери🥲 Пам'ятаю, так сильно я ревіла колись у студентстві тільки від книг Ельчіна Сафарлі і Януша Леона Вишнєвского. Того заснула не одразу.

---

Прокинулася пізно, взялася за приготування борщу:

Вперше додавала до борщу чорнослив: вийшло божественно!

Але крім борщу вирішила також порадувати Грішку правильною, смачною вечерею. Тож десь о 15 год. погнала у супермаркет по овочі та скумбрію.

Ось до вийшло до запікання:

Кабачки, броколі, скумбрія

А ось що вже стояло на столі як вечеря:

Додався ще салат з руколи, авокадо та помідорів. І португальське червоне вино

Було дуже смачно! Вино Грішка тільки пригубив, правда, йому не можна. А я от щедро випила. Аж сп'яніла. І коли отримала о 18:30 від начальниці повідомлення, що їй треба від мене невеликий текст, написаний як рецензія на певне відео, я написала правду (випивші люди безстрашні):

Це спрацювало🤣 Вона відписала, що Ок, скине Дмитру😂 Так подумати, то я ж не зобов'язана бути тверезою у вечір п'ятниці, коли вже міг би бути гіпотетично неробочий час, та ще й під час моєї законної відпустки. Але все одно потім було якось винувато перед Дмитром — що його нагрузили. Хз.

А, Грішка мені сюрприз приніс з роботи:

Книжка Уляни Супрун "Мочи Манту" та зефірки

"Мочи Манту" ми замовили ще перед Новим роком, але вона ось тільки зараз прийшла. Читатиму її трохи пізніше. Бо хочу закінчити "Щоденник книгаря", який почала влітку і закинула (не люблю не дочитувати).

Такий був день п'ятниці😌