Продуктивний день

Нарешті почалися продуктивні дні. Тобто все, що я вчора планувала, я зробила. Хоча лишилися ще дві великі справи, гадаю, я розберуся з ними найближчим часом.

Зранку, як прокинулася, поробила хатні справи, зібралася й пішла шукати жінку на ім'я Оля, яка продає деталі для старих жалюзі. Ми ж уже дізналися, де вона зазвичай стоїть і коли працює. Підійшла туди, але спочатку її не побачила. Запитала у дівчат поруч, а вони кажуть: «Ми зараз вам її покажемо, вона стоїть трохи з іншого боку». І дійсно показали, я її нарешті знайшла! Купила те, що мені було потрібно. Щодо однієї деталі все ж таки посумнівалася і вирішила спочатку перевірити вдома. Оля мені й сама сказала, що, можливо, вона мені й не знадобиться. Я вже розповіла про це братові, і він погодився спочатку подивитися стару деталь удома, щоб не купувати зайвого. Якщо вийде — виправимо старе, а якщо ні — тоді вже купимо нову.

Я вже поверталася додому, коли назустріч вийшов син. Ми вирішили відразу зайти дізнатися про телефон. І тут виявилося, що майстер з ремонту мобілок — це наш сусід поверхом нижче. Він сказав, що десь в обід, о першій чи другій годині, сам занесе відремонтований телефон нам додому. Ну, як же це зручно!

Ми вирішили діяти далі. Я тут же зателефонувала майстру з ремонту велосипедів. Він каже: «Приходьте на другу годину». Але ми попросили перенести, бо на цей час у нас була інша справа. Коли прийшли, велосипед стояв на спеціальному підвищенні. Майстер усе детально розповів і пояснив малому: як правильно перемикати передачі, як виставляти швидкості, як вони повинні стояти, як можна їх ставити, а як ні, і як дотискати кнопки на перемикачах. Звісно, розповів і про сам ремонт: виявилося, що він замінив тільки тросик на перемикачі швидкостей, бо старий поржавів. А загалом усе з велосипедом було добре. Навіть гальма, які колись були зламані й полагоджені моїм братом, майстер похвалив — сказав, що там усе в порядку, просто закріплено іншими болтами. За ремонт ми віддали зовсім мало грошей, навіть дивно, що так дешево. На радощах купили ще й спеціальний замок на велосипед. Раптом надумаємо зайти в магазин, а малий буде на колесах . Тепер велосипед можна буде спокійно пристебнути. Бо раніше він його ніколи не брав, коли ми йшли за покупками, а тепер будемо брати й закривати.

Тож у нас успішно вирішилися три справи: купили деталі до жалюзі, забрали з ремонту велосипед, а телефон сусід приніс точно в обід, як і обіцяв. Удома син першим ділом помив свій велосипед. Він був дуже задоволений, бо колеса йому добре накачали, і він на тому велосипеді тепер просто літає!)) А телефон я ввімкнула — працює! Поставила на зарядку, і, якщо чесно, він у нас ніколи так швидко не заряджався. Раніше міг сохнути біля доби, а тут за три з половиною години — повністю заряджений. Телефон старий, але новий купувати не хочеться, щоб малий десь його не загубив.

Ось такі в нас справи. Поки син накатався на велосипеді, ми повернулися додому відпочивати. Але хто ж відпочиває, коли мамі треба готувати обід? На обід я нажарила котлет, риби салаки та зварила вермішель.

А вже ввечері вирішила напекти печива у тих залізничних ще радянських формах. Поки що обрали форму «грибочки», а на днях, може, зробимо ще й «горішки» зі згущеним молоком. Я готувала в цих формах уперше. І в мене, як на зло, тільки-но збираєшся щось робити (хоча за планом хотіла почати раніше), знову чогось не вистачає. Просто поки я зберуся пекти, ми з'їдаємо всі продукти, які я для цього купувала.)) Цього разу мені не вистачило всього 100 грамів сметани. Коли замішувала, тісто було трохи тугим, тож я вирішила додати замість сметани молока. Через це грибочки вийшли всередині трохи м'якшими, ніж треба, але нічого — головне, що вийшли!))

У мене була ще одна форма, і що найцікавіше — в ній зовсім нічого не виходило. Тісто прилипало, доводилося його виколупувати й викидати. Якась невдала форма, хоча практично нова і лежала стільки років. Тепер я думаю, що нею ніхто ніколи й не користувався саме через те, що на ній усе пригорало. Але все одно я сьогодні напекла і грибочків, і шишок. Наступного разу буду підготовлюватися заздалегідь, з повним комплектом інгредієнтів. І, мабуть, доведеться ховати продукти, щоб їх не чіпали до моменту випікання. Печиво все одно вийшло дуже смачним і цікавим. Я б ще капелюшки грибочків зверху змастила якоюсь глазур'ю, щоб вони виглядали як справжні, але на вечір так стомилася, що більше нічого не хотіла робити. На майбутнє, думаю, все виходитиме ідеально. Це ж мій перший раз. Виявляється, у цих формах різні рецепти. А було б добре, якби все можна було готувати за одним універсальним рецептом без жодних проблем.

Ось такий у мене був насичений день. Чесно кажучи, я дуже стомилася, хоч поміж справами й відпочивала. Залишилося зробити ще дві великі справи — пральну машину та бойлер. От тоді я вже остаточно заспокоюся і не буду так сильно реагувати на всі ці побутові проблеми.

Геть забула написати. Ще в понеділок син отримав похвальний лист за навчання. Радий, що закінчив цей навчальний рік раніше, ніж очікував)). Взагалі, всі були задоволені його успіхами та вітали з грамотою.

==========================

Нове відео мого сина на YouTube.