The Diary Game: "14/11/2024 - Вечір зелених колін"

Привіт друзі! Вчора видався прекрасний вечір мужиків, під час якого пощастило застати суху погоду і реалізувати одне з улюблених занять мужиків – футбол.

Забравши сина після школи він відразу зазначив що хоче активний прогулянки. І що якісь походи за Sony PlayStation чи в якусь кафешку йому сьогодні не цікаві. Вибір впав між двома парками. Між Сосновим Бором і Долиною троянд. Враховуючи наявність гарного освітлення та великих газонів на Долині троянд, вона виявилась переможцем в цьому невеликому виборі…

По дорозі ми запаслися найважливішим в наших прогулянках – водою. Сину дуже сподобався смак води Аквавіта. Раніше ми купували тільки маленькі бутилочки, а вчора побачили велику, півтора літрову, бутилку - вирішили взяти її. По приїзду до парку син відразу закомандував брати м'яча з багажнику… Я трохи був скептично налаштований на футбол, так як син був в чистому одязі і я відчував незначну втому в ногах… Та син був настільки рішуче налаштований, що в мене не було ніяких шансів відмовити йому у втіленні його бажань…

Після перших кількох ударів по воротах в мені прикинувся той чоловік, в якому завжди живе маленький мальчик… Тому все це перетворилося в прекрасну годину гри з масою емоцій і кількома непоганими фотографіями на згадку про цей момент…

Після півтори години прогулянки, у вигляді інтенсивних фізичних навантажень, з метою профілактики, ми випили гарячу чашку чаю і продовжили далі відточувати навики володіння м'ячем…

Вперше, на моїх очах, син набив п'ять разів на нозі, що зробили його безмежно щасливим🥰 Саме цікаве, що коли я підначував його робить «більше і більше» кожен раз він запитувала мене: «а що мені за це буде?» Думаю, це логічне питання коли людина починає оцінювати робити їй ту чи іншу справу. Можливо винагорода за її виконання буде настільки нікчемною, що й починати не захочеться. В нашій ситуації сам процес вже був винагородою, тому довго вмовляти сина не довелося😅.

Добряче награвшись, використовуючи кожну секунду виділеного часу, настав час їхати по домам… Син попросив провести його додому щоб частково компенсувати удар відповідальності за темно-зелені коліна на нових світлих джинсових штанах…

Мені не сильно хотілось розділяти з них за це відповідальність😅😱 та як можна відмовити сину? Тож, віддаючи його колишній дружині, я дуже просив не сильно на нього кричати за його забруднені штани😅

А ще, син пів вечора хвастався тим, яке в нього круте комп'ютерне крісло на яке йому навіть довелося докладати трохи своїх грошей…

Періодично я ловлю себе на думці, що так якісно насичено провести час нам вдається через те, що він у нас обмежений і чітко визначений.

Думаю, якби ми постійно проводили час разом за рутиною було б куди складніше так гарно проводити час😅

Також мене можна знайти в instagram, tiktok, X, youtube та facebook

Дякую за увагу! 💙💛</center>