Ніч скаженої бабки

Як спалося? Та не дуже. Всім не дуже. У нас було порівняно тихо, але ж є ще діти і друзі. А от у них нічка була така собі.

Спершу прочитала про багатоповерхівку в Києві. Подивилася на будинок - нібито не той район. Але зятю написала. Він відповів, що вони у безпеці. Вже легше. Сидимо далі. Телефон надривається, що підвищений рівень небезпеки. У мене як завжди оре якийсь увік, я не чую, що там на вулиці. Але собакси мовчать, то мабуть тихо.

В першій ночі написала подруга з Ірпеня. Каже, ці кляті русняві бабки здається маршрут змінили і тепер літають прям над її будинком, та ще й бавовна зовсім десь поруч. Зранку зʼясували, що гаражі. Ну, як-то кажуть, дякуємо, боже, що взяв грошима.

Сьогодні дивилася методичку для наших бійців з основними фразами на корейській. Приїхали, єтіть, собакси - ховайтеся. Насправді я все розумію, я не розумію, як вони відповіді будуть перекладати ( Тобто половина фраз там точно зайва.

Взагалі все це якийсь сюр… Памʼятаю, як всі ржали, коли президент однієї зі Середньоазійських країн (не пишу з якої, тому що просто не памʼятаю) рекомендував своїм громадянам робити запаси їжі та іншого. Щось вже не дуже смішно і ніфіга не подобається, як воно все розвивається. Я хоч по натурі виживальщик, але навіть мені все це дуже не подобається.