Миска-кулулевишна 😁

Миска це капець. Якщо раніше я вважала, що королева ігнорує у мене це Мишель, то це лише тому, що у мене не було Миски. Таааак мене ще ніхто ніколи не ігнорив 😂

Вона реально робить що хоче і як хоче. При цьому навіть мінімальне почуття самозбереження так відсутнє. Скажімо, вона постійно залітає до Жюлі, навіть коли та не в настрої. Я так розумію, що Миску рятує те, що Жюлі просто паралізує від такого нахабства 😂

А зараз ця красапета ще й з тачкою. Угу, не встигла я її стерилізувати. Добре, що у мене всі кобелі кастровані. Тож неприємностей у вигляді цуценят точно не буде, хоча всі інші розваги - в асортименті.

Спитай Миска на другому поверсі разом з Норою і Пончиком. Проте десь о 4 - пів на пʼяту її тягне спілкуватися. Вона встає під дверима і починає гавкати. Я пробувала не звертати уваги, сподіваючись, що вона заспокоїться. Ну що вам сказати… її нерви виявилися міцнішими 😂 Взагалі-то це прикольно, що я крок за кроком поступаюся своїми позиціями цієї масявці.

Що у нас ще. А, ну звичайно Кокос. Трохи розчарований, що мені вдалося виявити всі місця в паркані, де він міг звалити, він вирішив звернути увагу на другу частину двору. Взагалі-то маю сказати, що він на диво легко вписався в мою зграю. Тут ще важливий фактор - вік. За версією тих, хто мені його передав, йому всього сім місяців, тому можливо мої собакси сприймають його якщо не як цуценя, то як підлітка. Та і він сам має таки характер, що легко погодився в місцем в ієрархії як самого молодшого.

Тут важливо не плутати з аутсайдером. Бо ось це справжня катастрофа. Зараз у мене яскраво вираженого аутсайдера немає. Але час від часу собакс переклинює і вони обирають жертву. І от тут капець. Доводиться ховати бідолашного аж пока всі не заспокоюються. Але нічого не поробиш - закони зграї. До речі, в людських колективах це працює точно так саме, тож ми не дуже віддалилися від тої пальми, з якої колись злізли наші предки 😉