Трактор в полі дир-дир-дир
Так, я щось завис на хвилин десять чи п'ятнадцять перед написанням цього поста. Часу обмаль, спати хочеться вже, а я щось сиджу дума, чи то писати щоденниковий пост, чи взяти участь у конкурсі. Я кілька разів міняв свою думку і аж на себе розсердився з свою нерішучість і щоб перестати пальцем все ж обрав перший варіант, але скорочений 🙂. Тобто я напишу про одну подію, не те, щоб важливу, але яскраву, в першу чергу для малих хлопців, мого сина та племінника, які дуже тішилися, коли до нас приїхав трактор орати поле. Нарешті око перестане муляти трава на місці де мали б бути грядки 😉.
Я одразу ж згадав своє дитинство, як також бігав в поле дивитися на трактори, комбайни, різноманітну сільськогосподарську і не тільки техніку. А якось у нас біля села приземлився вертоліт і ми бігали дивитися до нього зблизька, я навіть голову засовував у кабіну, а потім з дуже близької відстані дивився як він злітає...
А оце вже зоране поле:
До речі, як я вже вчора згадував, яблуні-коротконожки у сусідів цвітуть дуже ефектно, прям дух захоплює! А ще вчора я зовсім забув, що у нас теж є одна яблунька цього сорту, але ще молода.
А ще я знову косив газон і діти знову пробували свої сили у самостійному керуванні таким складним механізмом, як газонокосарка 😁.
Щось сон геть мене долає, недосип таки бере своє, то ж перепрошую, що сьогодні не лонгрід, ще буде))
Зростання нашої форми фермерства пов'язане з використанням мотики та сапи, оскільки ми навіть не мали права використовувати техніку, наприклад, трактори. Можливо, тому, що тоді не було грошей.
У нас також немає трактора))) Ми заплатили гроші за цю послугу