THE DIARY GAME: 7 травня 2024 р.

Вітаю.

Сьогодні поховали мого однокласника, захистника України.

Сашко Вєрємєєв ще два роки тому зник в районі Мар’янки і ось нарешті його знайшли. Довго чекали перевірки ДНК. Дуже вірили що він живий і десь в полоні, але ні. Він загинув захищаючі нас.

В нього були такі гарні бірюзово-зелені очі і великі вії, дуже гарні, що навіть зараз всі про них згадують. Молодим був дуже гарним хлопцем. Я давно його не бачила. Вічна пам’ять Герою.

https://one.kr.ua/news/53078#google_vignette тут фото з похорон.

Тож перша частина дня була в сльозах. Так, я плакала, всі плакали.

Кляті росіяни. Коли вони вже виздихають на своїй землі.

---

Потім побігла додому, тому що залишила малого самого вдома, та ще в цей час була повітряна тривога. У малого були ще уроки і я йому дзвонила, нагадуючи, що після відбою підключатись на урок.

В другій половині дня пішла в магазин одягатися. В цьому рокі я погладшала. Прийшлося купувати одяг, щоб нормально виглядати)). Фоточек нема, я про це не думала. Так і вийшла з магазину в новому одязі, а мої речі поклали в пакет. Купила джинси, дві футболки і кофту. Буду красава.

Краса яка, правда? Це за районом.

Ввечері пішли з сином гуляти. Вітер віє сильний. Зараз набігли тучи, чекаємо дощу. Пішли в дитячу бібліотеку узяти книжку на зарубіжну літературу, але її не виявилось. Син побачив продовження Тома Соєра, тобто Пригоди Гекльберрі Фінна. Не знаю, чи буде він її читати, але взяв. Ну побачимо, може почитає, поки нехай лежить, часу нема щоб читати, то ком’ютер, то домашнє завдання, всього поки що хватає, навіть ввечері нема часу йому читати)).

Ось такий в мене був день.