Я колись читав Тома Соєра в дитинстві і тоді вона мені зовісім не видалася нудною. Це вже, правда, давненько було і коли деякі старі книжки перечитуєш, то вони здаються якимось наівними чи що, але це стосується наукової фантастики, написаної у 50-60 роках. А така перевірена часом класика вже настільки архаїчна, що аж мила і існує наче поза часом))