Як відволіктися від важких думок

Нічка сьогодні була просто жахлива, це ще нічого не сказати. Ще з вечора в новинах попереджали про можливий масований обстріл. Дивилася по новинам, як люди в Києві заздалегідь спускалися в метро, облаштовувалися там, приносили матраци, ковдри, забирали своїх домашніх тварин. Там усе було настільки забито, що залишалися тільки вузенькі проходи. Нам у наших будинках взагалі дітися нікуди. Попри все, ми полягали спати. І що найцікавіше — за ці три дні нестерпної спеки та постійного головного болю я нарешті міцно заснула.

Але десь близько третьої ночі прокинулася від гучних вибухів. Боже, як же я налякалася, серце просто вилітало з грудей, і я довго не могла заспокоїтися. У нашому місцевому чаті дівчата теж активно це обговорювали. Жахливий гул ще довго стояв у повітрі. Тоді наші хлопці з ППО збили російську ракету, за що їм величезна вдячність. Тим часом інші ракети летіли далі, на Київ. Моя сестричка, яка живе в Києві, якраз ночувала у паркінгу. Казала, що там хоч вибухів так сильно не чути, але за ніч вони всі страшенно вимоталися й зовсім не спали. Я потім теж якось заснула від утоми аж до ранку.

Коли прокинулася, вже на повну світило сонце. Мій ранковий ритуал незмінний — зварила чай і пішла на балкон. У такі моменти завжди думаю, як добре людям у селах, які живуть у власних будинках. Вони можуть спокійно вийти у свій двір, походити по зеленій травичці, попити чаю на справжньому свіжому повітрі. А ми в місті сидимо у своїх квартирах-коробочках багатоповерхівок, і з чашкою чаю просто так на лавочку під під'їзд не вийдеш. Це, мабуть, найбільший мінус квартирного життя.

Після сніданку я ледве заставила себе підійти до раковини, щоб помити вчорашній та ранковий посуд. Але знаєте, як кажуть — апетит приходить під час їжі.)) Тільки-но я змочила руки, вони наче самі по собі почали мити все навколо. Спочатку кахель біля мийки, потім газову плитку, а далі мене вже було не зупинити. Я повністю вимила дві великі кухонні шафи і зсередини, і ззовні. Так захопилася, що аж на душі стало спокійно. Хотіла ще дотягнутися до самої верхньої частини кухні, але вже просто забракло сил, занадто втомилася.
Проте в цьому кухонному марафоні був свій величезний плюс — я пів дня булькалася у воді, і через це мені взагалі не було жарко. Ба більше, за весь день і вечір у мене жодного разу не заболіла голова, чому я неймовірно рада. Була дуже задоволена собою, навіть зупинятися не хотілося, але вечір нагадав, що треба відпочити. Поставила нагріватися бойлер, щоб нормально помитися в теплій воді, а не в холодній.

Якщо завтра будуть сили, то план у мене той самий: спочатку домити верхи на кухні, а потім плавно перейти з генеральним прибиранням у ванну, туалет, усе пропилососити та витерти підлогу. Щоправда, я завжди так багато планую, а життя часто вносить свої корективи. День добігає кінця, і що принесе нам наступна ніч — невідомо. Залишається тільки сподіватися на тишу.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/

Відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}