Несподівана прохолода з дощем

Вже з пів години сиджу і слухаю, як летять шахеди. Спочатку взагалі нічого не могла зрозуміти, тому що гуде наче так низько. Усе місто в чатах пише, що летить буквально всюди, а тривоги немає, ніде нічого не оголошують. Що це взагалі таке було — невідомо. Потім у місцевих каналах почали заспокоювати й писати, що це, можливо, летять наші дрони. Але мені здалося, що напрямок у них якийсь зовсім інший. Та й звук не такий. Зазвичай летять із потужним гулом, а це тихо так, швидко — раз, пролетіло й усе. Словом, визначити на слух, що воно таке, було просто неможливо. Під час війни від усього цього стає так стрьомно і страшно, мимоволі починаєш боятися кожного шороху. Ось навіть зараз знову щось летить і чути гудіння — що воно таке? Добре, якщо це наші хлопці, а якщо ні? Але треба якось триматися. Буду писати далі, нехай уже летить, куди летить. Може, радар їх просто не бачить.

З хороших новин — сьогодні нарешті прийшла довгоочікувана прохолода. Під вечір навіть пішов дощ, і дихати одразу стало значно легше. Я зі щастям повідкривала вікна на всю квартиру, щоб усе гарненько провітрити. Щоправда, стіни будинку так сильно нагрілися за ці дні, що в кімнаті все одно тримається +29. Доводиться постійно тримати вікна навстіж, щоб цей накопичений жар хоч трохи витягнуло з квартири.

Сам день через таку похмуру погоду видався сонним, постійно клонило в сон і нічого абсолютно не робилося. Але після обіду я таки взяла себе в руки й вирішила розкласти по місцях речі, які трохи розкидалися і лежать не там де треба. Думала, там зовсім трішки, а як глянула — виявився цілий завал. І поки я ходила туди-сюди, перекладала все, паралельно взялася витирати пил. Далі — більше. Вирішила, що треба змінити постільну білизну. В одній кімнаті все перестелила, а потім зняла чохли з диванних подушок і теж кинула у пралку. Словом, закрутилося так, що я повністю прибрала всю кімнату. Навіть знялася за килими, щоб очистити його від котячої шерсті. Мій перевірений спосіб: просто мочу руки у воді й так, навколішках, скочую всю шерсть з килима, а потім і з покривал.

Увечері я ще встигла вимити ванну кімнату. Щоправда, там назбиралася просто величезна гора білизни для прання. Я спочатку хотіла все розкласти й одразу запустити машинку, але до кінця цю справу так і не добила. Планую остаточно розібратися з цим уже завтра. А не прала сьогодні лише тому, що вдень у нас вимикали воду, а потім з крана бігла зовсім іржава вода. Я чекала-чекала, поки вона стече і стане прозорою, але марно. Тож вирішила відкласти це на вечір: люди повернуться з роботи, почнуть активно користуватися водою, вона добряче збіжить, і завтра вже буде чистенька. Тоді я з чистою совістю влаштую велике прання, бо ще хочу деякі речі замочити в кисневому порошку.

Ось таким видався мій сьогоднішній день.
Сподіваюся на тиху ніч.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/

Відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}