Коли дитина в селі, а в тебе — час на відпоинок

Та мені нема про що написати. День, як день. Сьогодні зранку, десь о 6 годині, мене розбудив вибух. Збивали шахеда. Один із котів одразу вилетів у коридор, а я схопила телефон, щоб дивитися, де що літає. Дівчата в чаті писали, що збили в небі, на землю не впало, тож все добре. З переляку почала писати в село, мабуть, у них не було чутно, як у нас, тому що продовжували спати. Хоча в мене вдома ніхто не прокинувся, тільки я і коти. Дзвонила батькам. Батько теж прокинувся від вибуху, а мама ні, хоча потім думала, що, можливо, це її і розбудило, тому що вона прокинулась через 15 хвилин. Коли прозвучав відбій тривоги, я заспокоїлася і далі заснула.

Прокинулася десь о 9:30, була така заспана, що нічого не розуміла, коли батьки дзвонили. Вони збиралися на дачу, хотіли зібрати аличу. А я провтикала та й прогуляла)).

Щоб не лінуватися, я вирішила зробити одну справу на день. Вирішила помити акваріум, тож цим і зайнялася. Не повністю вимивала, просто промила мушлі, трохи водорост, підмінила наполовину воду. Мальків, які були в окремій півлітровій баночці, теж запустила в акваріум. Вони вже підросли. Я вважаю, що їх ніхто не з’їсть, хоча вони, мабуть, дуже бояться, бо не спливають до верху їсти. Можливо, краще було б іще потримати їх у банці, але мені шкода їх там тримати, тож нехай звикають. Хоча дорослі рибки їх лякають, а вони плавають зграйкою.

Потім зайнялася обідом. Наче не так було жарко, то я накрутила фаршу, зробила котлети, зварила гречку і нарізала салат з огірків. На сьогодні це все.

Новини з села: малий не хоче додому. Каже, хоче провести там якнайбільше канікул. Йому там подобається, має друзів, велосипед, катається щоранку і протягом дня, там його годують і шашличками, і печеною картоплею на вогні. Він там зручно влаштувався. Спочатку канікул він один раз приїздив додому на п’ять днів, а потім поїхав на цілий місяць і ще не повертався, і каже, що не хоче.))) Ну і добре, нехай відпочиває.

А я тут дочитаю свою книжку. Нарешті в мене багато часу, щоб дочитати ці великі томи, які я завжди відкладала, бо не було часу. Тепер насолоджуюся моментом. Хоча треба було б вийти, прогулятися або поїхати на дачу, але якось не хочеться, поки не дочитаю. Як дочитаю, тоді заспокоюся і почну щось робити.

Сьогодні ще кинула прання, освіжила речі. Завтра, може, почну прибирати в кімнаті, бо вже пора поміняти постіль повитирати пил.

Такий у мене був день.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/

Відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}